«Піхота робить перший та останній крок на війні».
Таку думку можна почути від військових різних бригад. Піхота заходить на позиції й утримує їх, артилерія підтримує вогнем, а інженери-сапери роблять так, щоб шлях для своїх був безпечним.
Саме сапери першими перевіряють маршрути, якими мають пройти люди й техніка. Вони працюють із мінними загородженнями, вибухонебезпечними предметами, ворожими пастками та облаштуванням позицій. Часто їхня робота залишається за кадром, але без неї рух уперед просто неможливий.
Повномасштабна війна зустріла Віталія на Житомирщині. Спочатку його завдання були пов’язані з інженерними роботами — спорудженням і маскуванням бліндажів. Згодом додалася саперна робота та рекогностування.
«Рекогностування проводиться перед облаштуванням позиції та заїздом техніки. Усюди, де має ступити нога військового, першими йдуть сапери та інженери, щоб перевірити, чи безпечний шлях. Якщо є вибухонебезпечні предмети, боєприпаси чи міни — їх потрібно знешкодити або розмінувати. Все залежить від місцевості й того, наскільки добре її видно», — пояснює військовий.
Та завдання інженерно-саперного відділення артилерійської бригади постійно змінюються.
Із появою нових типів дронів та способів їх застосування саперам довелося опановувати нові виклики. Зокрема, працювати з небезпечними предметами, які не спрацювали після скидів, і зачищати позиції.
Сьогодні Віталій разом із побратимами також забезпечує роботу підрозділів ударних БпЛА.
«З підрозділами ударних БпЛА я працюю як сапер і споряджальник. У нас є своя кімната, де ми створюємо боєприпаси. Потім їх привозять до екіпажів, які їх запускають. Ось так і працюємо. Самі запускаємо, а що треба — розміновуємо», — усміхається Віталій.
Розміновувати доводиться чимало. Іноді — під дощем чи в тумані. Негода може ускладнювати роботу ворожих засобів повітряної розвідки, але для сапера небезпека нікуди не зникає.
Віталій каже: часто найскладніше — не саме знешкодження вибухонебезпечного предмета, а безпечний заїзд на позицію та повернення назад. Ворог активно використовує розвідувальні й ударні дрони, тому кожен рух може бути помічений.
«Був випадок, коли побратими сиділи у бліндажі й чекали, коли приїдуть сапери, бо під дверима лежав FPV-дрон. А ми дозволу на заїзд не мали, бо небо було “грязне”», — пригадує військовий.
За роботою саперів стоїть і праця інших інженерних підрозділів. Інженерно-технічний та інженерно-маскувальний взводи облаштовують фортифікаційні споруди, укриття для особового складу, працюють із технікою, зокрема JCB 4 CX.
Тут робота не зупиняється.
Але сапер — це не лише про роботу наодинці з небезпекою. Підготовка до завдання завжди командна: сапери, командири відділень, головний сержант взводу, командир роти та начальник інженерної служби разом аналізують ситуацію й шукають оптимальне рішення.
А вже безпосередньо на завданні кожен відповідає за свою ділянку.
«У саперів жарти можуть бути одні. Коли кажуть, що потрібно щось швидко зробити, то кажемо: “Одна нога тут, друга там”. Такий трохи чорний жарт», — знічено усміхається «Ювелір».
Віталій у саперній справі вже шість років. За цей час навчився головного: тут немає межі для знань і професійного розвитку.
«Чим більше ти залізаєш у цю справу, тим більше розумієш, що в саперній справі немає меж для уяви. Наскільки працює уява — настільки можеш працювати».
Саперна справа — це точність, холодна голова, командна робота і постійне навчання. А за кожним безпечним маршрутом, позицією чи поверненням техніки стоїть чиясь невидима, але надзвичайно важлива робота.
#прості_люди_непроста_робота #мобілізація
🖊 Група комунікацій Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
