Святошинський суд: правосуддя чи конвеєр свободи для наркобариг?
Дві різні історії — «Двадцятівські» та «Хімпром». Різні кримінальні провадження, різні фігуранти, але один і той самий Святошинський суд. І в обох випадках ключове питання впирається у застави.
Історія №1 — «Двадцятівські».
Олександр Ожиганов на прізвисько «Семен», згідно з матеріалами правоохоронців, — організатор та керівник злочинного угруповання «Двадцятівські».
За даними слідства, структура діяла у Кривому Розі близько 20 років, об’єднувала три злочинні організації та шість організованих груп, а кількість учасників перевищувала 150 осіб.
Орієнтовний дохід від незаконного збуту наркотиків — понад 35 млн грн на місяць.
У лютому 2023 року в межах спецоперації у учасників угруповання вилучили майно приблизно на 170 млн грн: наркотики, готівкові долари та євро, автомобілі, банківські картки, зброю та боєприпаси. Були ліквідовані нарколабораторії, затримано 38 осіб, серед яких був Ожиганов.
А далі — рішення Святошинського районного суду Києва.
1 червня 2026 року суддя Оксана Поплавська визначила Ожиганову заставу близько 1 млн грн. Уже 3 червня він опинився на волі.
Отримуємо арифметику, яку складно не помітити, а її логіку ще складніше зрозуміти:
35+ млн грн передбачуваного доходу на місяць
проти 1 млн грн застави.
Історія №2 — «Хімпром».
У квітні 2026 року правоохоронці повідомили про ліквідацію мережі наркошопів «Хімпрому» U420.
За даними слідства, було заарештовано 416 рахунків суб’єктів господарювання, пов’язаних зі схемою, а також заблоковано криптовалюту майже на 4 млн USDT.
Шістьом учасникам повідомили про підозру, суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідство говорить про понад 30 епізодів насильства: підпали автомобілів і квартир, знищення майна, погрози та залякування. Також стверджується, що людей вербували через call-центри та втягували у наркобізнес.
І після цього троє ключових учасників «Хімпрому» також отримали можливість вийти на волю під заставу — за рішеннями суддів Святошинського суду (Судді: Андрій Мордвінов, Андрій Ключник, Валентина Новик).
Важливо розділяти юридичні поняття: підозра не є вироком, а рішення суду про заставу саме по собі не доводить неправомірності дій судді.
Але виникає цілком конкретне суспільне питання:
Наскільки такі суми застав відповідають масштабам передбачуваного наркобізнесу, його фінансовим потокам та характеру інкримінованих дій?
Коли у матеріалах справи фігурують десятки мільйонів гривень щомісячного доходу та мільйони доларів у криптовалюті, застава в районі мільйона гривень — це цифра, яку суспільство має право публічно обговорювати та вимагати пояснень.
Зрештою, йдеться не лише про процесуальні рішення.
Йдеться про те, наскільки ефективно судова система обмежує можливості людей, яких слідство пов’язує з масштабним наркобізнесом, продовжувати впливати на свідків, активи та пов’язані зі злочинною діяльністю структури.
І тому історія з «Двадцятівськими» та «Хімпромом» ставить питання вже не лише про конкретних фігурантів.
Чому саме у Святошинському суді рішення у таких справах знову й знову закінчуються заставами, які дозволяють підозрюваним виходити з-під варти?
Відповідь на це питання має бути максимально прозорою — з урахуванням матеріалів конкретних судових рішень та вимог закону.
Підписуйся на канал
