«Моя дитина не їсть м’ясо». А точно м’ясо?
Коли старшому сину було приблизно 3–4 роки, я була впевнена, що він взагалі не їсть м’ясо.
Бабуся ліпить пельмені — тісто їсть він, м’ясо доїдаю я.
Котлета? Ні.
Фрикаделька? Теж ні.
І, звісно, я переживала:
де білок, що давати замість м’яса, чи всього йому вистачає?
А потім почала дивитися уважніше.
Курячу гомілку чи крильце — їсть чудово.
Дідусів шашлик — за дві щоки.
Татовий стейк — теж прекрасно.
І ось тут до мене нарешті дійшло:
він не відмовлявся від м’яса.
Йому не подобалась консистенція фаршу.
З яйцями була схожа історія.
Омлет — ні.
Відварене яйце — ні.
А грінки, змочені в яйці — так.
Яйце в салаті — теж так.
Рибу їв добре, але без підлив і соусів.
Тобто один і той самий продукт у різній формі для дитини може бути буквально двома різними стравами.
Саме тому зараз, коли дитина відмовляється від продукту, я б не поспішала ставити на ньому хрест.
Можна запитати себе:
Вона не їсть саме продукт?
Чи не любить його м’яким, перемеленим, змішаним, із соусом, гарячим, холодним, із сильним запахом?
І тут у мене був ще один урок.
Оскільки м’ясо він тоді їв вибірково, кисломолочний сир здавався мені чудовою «підстраховкою». Він його любив — і я давала часто.
Можливо, навіть занадто часто.
Зараз кисломолочний сир він не переносить взагалі.
Чи можу я сказати, що саме я сформувала цю відразу? Ні. Але для себе я винесла важливе правило:
якщо дитина погодилась на один продукт — не треба робити з нього рятівника всього раціону.
Краще чергувати продукти та способи подачі, щоб сьогоднішній фаворит не перетворився на те, що дитині вже набридло навіть бачити.
І ще важливий момент про вітамін B12.
Він міститься природно не тільки в м’ясі, а загалом у продуктах тваринного походження: рибі, м’ясі, птиці, яйцях та молочних продуктах. Тому якщо дитина не їсть котлету, але їсть, наприклад, рибу, яйця чи молочне, це вже зовсім інша картина.
А якщо дитина тривалий час майже не їсть жодних продуктів тваринного походження, питання B12 уже варто обговорити з педіатром: чи достатньо його з раціону і чи потрібні додаткові кроки. Добавки самостійно «про всяк випадок» я б не призначала.
Тому сьогодні мій головний висновок такий:
Не їсть м’ясо» — це ще не привід одразу хвилюватися.
Спочатку подивіться, ЩО саме дитина не їсть і В ЯКОМУ вигляді.
Іноді потрібно не знайти заміну продукту.
Іноді достатньо знайти його подачу.
А в Instagram сьогодні якраз залишила шпаргалку про інші джерела білка, якщо з м’ясом зараз складні стосунки.