👆• Перший крок — це виключення Сирії з «Групи країн E» (яка зарезервована для держав-спонсорів тероризму) рішенням BIS. Бюро може зробити це як протягом кількох тижнів, так і затягнути процес на місяці. В оновленому рекомендаційному листі, спільно випущеному Міністерствами торгівлі, фінансів та Державним департаментом США, зазначається, що «очікуються подальші нормативні зміни до Правил експортного контролю (EAR)», проте конкретних термінів відомства не назвали.
• Друге важливе питання полягає в тому, чи переведуть Сирію до «Групи країн B», де діють значно м'якші правила розгляду ліцензій. Серед сусідів Сирії до цієї групи вже входять Йорданія, Ліван, Туреччина та Ізраїль. Водночас Ірак — попри те, що він не має статусу SST — перебуває у «Групі країн D», яка передбачає набагато жорсткіші обмеження. Коли у грудні 2020 року Державний департамент США виключив Судан зі списку держав-спонсорів тероризму, вже за місяць країну перевели до «Групи B». Якщо Сирію додадуть до цієї групи такими ж оперативними темпами, це суттєво прискорить вихід західних компаній на сирійський ринок.
• Ще одним важливим питанням є те, чи погодиться сирійський уряд на переговори зі США щодо врегулювання невиконаних судових рішень проти Сирії на загальну суму понад 31 млрд доларів. Ці рішення були ухвалені на підставі статті 1605A Кодексу США, відомої як «терористичний виняток» до Закону про імунітет іноземних держав (FSIA).
FSIA гарантує іноземним державам імунітет від судового переслідування у США, однак передбачає низку винятків. Один із них стосується терористичної діяльності держав, внесених до переліку держав — спонсорів тероризму (SST). Саме ця норма стала юридичною підставою для численних позовів проти сирійського режиму Асада в американських судах.
Серед позивачів — сирійсько-американський лікар, який зазнав жорстоких тортур; сестра відомого журналіста, відзначеного міжнародною премією та вбитого в Сирії; а також сотні людей, які стверджують, що постраждали внаслідок матеріальної підтримки режимом Асада угруповання ХАМАС та інших бойовиків.
Нові позови продовжують надходити навіть після виключення Сирії зі списку держав — спонсорів тероризму. Наразі в американських судах розглядається понад сотня додаткових справ, а потенційна сума компенсацій за ними може сягнути 100 млрд доларів і навіть більше. Для порівняння: прогнозований ВВП Сирії на цей рік становить лише 60–65 млрд доларів. Отже, цифри просто не сходяться.
Історичні прецеденти: досвід Іраку, Лівії та Судану
З огляду на ці масштабні судові процеси, сирійський уряд, найімовірніше, шукатиме у Вашингтоні висококласних юридичних радників, які мають глибоку експертизу в судових спорах та правозастосуванні в рамках FSIA. Сирійські лідери та законні представники держави можуть спиратися на прецеденти країн, які раніше вже проходили шлях виключення зі списку спонсорів тероризму.
• Ірак: Після повалення режиму іракського президента Саддама Хусейна, Конгрес США ухвалив закон, що дозволив американському президенту скасувати дію «винятку щодо тероризму» для Іраку. Це позбавило суди юрисдикції над справами, які на той момент перебували на розгляді.
• Лівія: Згодом був ухвалений Закон про врегулювання претензій до Лівії, підписаний президентом Джорджем Бушем-молодшим у серпні 2008 року. Він зобов’язав Лівію внести кошти до спеціального фонду для виплати компенсацій американським жертвам тероризму. Лише після цього Лівії повернули імунітет від судових позовів у США за шкоду, заподіяну внаслідок терористичних актів (деякі позивачі намагалися оскаржити цю угоду в суді, проте безуспішно).
• Судан: За аналогічним сценарієм у грудні 2020 року Конгрес ухвалив Закон про врегулювання претензій до Судану, щоб відновити імунітет цієї країни від позовів, пов'язаних із тероризмом. Судан погодився виплатити сотні мільйонів доларів позивачам за вже винесеними судовими рішеннями — і дійсно виконав свої фінансові зобов'язання.
Постасадівська епоха: виклики відбудови
Виключення Сирії зі списку держав-спонсорів тероризму — це ще один надзвичайно важливий крок на шляху до інтеграції країни у світову економіку. Попереду колосальна робота, а витрати на повоєнну відбудову Сирії оцінюються у приголомшливі 216 мільярдів доларів. У цю нову, постасадівську епоху країна та її лідери гостро потребуватимуть усієї можливої допомоги, яку тільки зможуть отримати від міжнародної спільноти.
