КАКАЯ РАЗНІЦА НЕ ЗДАЄТЬСЯ
Схоже, у нинішньої влади проблеми в самому ядрі.
Адже Володимир Зеленський і слуги його рвались до посад далеко не творити новий світ нових ліц.
Вони не приховували, що ішли зупиняти «перегини українізації», усі ці квоти і розрив з русскім міром, бо ж, гиги, «какая разніца, кому памятнік», аби асфальт був хороший.
І чимало тих, хто перед 2019 став під зелені знамена, і досі так вважають.
Коли в 2022 рашисти показали, какая разніца, прозріли далеко не всі.
Чималу загрозу для залишків рейтингу Зеленського і його слуг становлять саме такі адепти «нормальной жізні с нормальним язиком».
Тож вибори сприймаються владною династією дедалі більше як загроза. А раз шлях до виборів лежить через примушення рашистів до припинення вогню - то виникає конфлікт мотивації…
Схоже, в цьому ключ рішень, які збивають на злеті можливості України захопити і розвинути перевагу - що в забезпеченні війська, що в дипломатії, що в захисті громад.
Але обираючи між інтересами династії і інтересами нації, владу належить примусити до слідування інтересам саме нації.
Посилення і нарощування ударів по росії, а не піар-симулякрів і обіцянок.
Кратного покращення дипломатії, а не руйнування стосунків по всіх доступних напрямках.
Захисту українців та інфраструктури громад, а не умикання грошей на крадівництва й єбакінги під постійний пошук винних.
Уряд національної єдності - давно вимога часу. Аби не стало надто пізно
📝нардеп «ЄС» Ростислав Павленко
🇪🇺Слідкуйте за ЄС в Телеграмі!