Burnout продакта виглядає не так, як бьорнаут інших ролей.
У розробника є код, який зроблений або не зроблений.
У сейлза є угода, яка закрита або злита.
У них є момент, коли можна видихнути і сказати "все, це зробив я".
У продакта такого моменту немає майже ніколи.
Бо твоя робота - це не таска, а....... стан.
Ти постійно тримаєш у голові 15 контекстів одночасно: що хоче бізнес, що реально можна зробити, що зламається нафіг, якщо зробити не так як треба, кого зараз треба заспокоїти, а кому - навпаки, дати піздюлів.
І при цьому відповідальність за результат - твоя.
А контроль над ресурсами, пріоритетами і навіть над своїм часом - майже завжди ні.
Тому і кажу про оцей особливий стан. Коли вигоряння не через "багато роботи" чи втрату сенсів.
А хронічний розрив між відповідальністю і контролем.
Коли я був на боці найманого продакта, а потім будував продуктові команди сам то часто бачив один патерн.
Вигоряння продакта прилітає не з великого фейлу чи факапу.
Воно прилітає з накопичення дрібних "я мав би це передбачити", які ти носиш в собі місяцями, бо зупинитись і розібрати це, відрефлексувати нормально - ніколи немає часу.
То шо з цим реально робить? (без "медитуй, висипайся, пизди грушу")
Перше - рознеси відповідальність і контроль по факту, а не по формальній ролі. Якщо ти відповідаєш за метрику, якою не керуєш - це має бути сказано вголос стейкхолдеру. Словами через рот. Щоб очікування були однакові
Друге - фіксуй рішення і закривай цикли. Тобто - прийняв якесь рішення - фіксуєш його письмово, з датою і причиною. Це звучить дуже нудно, але саме відсутність зафіксованих рішень(а-ля закритого питання) змушує мозок тримати відкриті ці цикли "треба добить" нескінченно.
Третє - раз на квартал рахуй(ви теж спочатку прочитали "раз на квартал нахуй"?, от скажіть чесно?), скільки задач ти зробив, які насправді не мали шансу на успіх ще на старті. Якщо цифра прям велика - проблема не в тобі, а в тому, як ставляться цілі.
І окремо...
Найгірше в вигорянні продакта це те, що ззовні воно виглядає як "просто втома", і всі, включно з тобою, чекають, що ти відпочинеш на вихідних і в понеділок будеш норм.
Але починається понеділок, і ти вкотре відчуваєш що не розумієш навіщо йти на роботу, крім потреби жерти, платити за квартиру і донатити.
Бо причина не у вихідних.
Хто з продактів впізнав себе - welcome в коменти.
