Тиждень минає, а ми все ще без граматики. Так бути не може, бо не може. Тому #gramatyka_bez_stresu
І ще трішки про першу групу. Так, вона ще не закінчилася 😂
Бо ще є дуже цікаве комʼюніті дієслів, які в неозначеній формі закінчуються на -ąć, типу 📌wziąć, pragnąć, uśmiechnąć się і інші. Ви точно їх зустрічали. Тому присвятимо і їм окрему увагу. І це вже буде останній допис про pierwszą koniugację - słowo honoru 😎
❗️Pierwsza koniugacja. Czasowniki na -ąć❗️
Отож, щодо цих towarzyszy - маю для вас дві новини. Одна традиційно добра. І полягає вона у тому, що
📌 якщо ви бачите дієслово, яке закінчується на -ąć, воно завжди і без виключень (так буває, прикиньте) належить до pierwszej koniugacji. Тобто братиме уже знайомі нам закінчення (ę, esz, e, emy, ecie, ą).
Друга новина трішки гірша, бо при відмінюванні там недостатньо просто доліпити відповідне закінчення, а треба ще й трішки попотіти. Бо перша група (якщо "ви забили, то я вам напамʼятаю", як казав містер янукович) - це про особливості та чергування. Але no panic! Зараз я візьму вас за руцю і акуратно проведу цим граматичним мінним полем 😇😇😇.
Отож, що треба памʼятати про відмінювання цих дієслів у теперішньому/майбутньому часі крок за кроком 👇👇👇
🔣 1. Носувка -ą перед закінченням завжди зникає. Тобто перед тим, як поставити особове закінчення, приміром -ę чи -ecie чи -esz, ми берем слово і відрізаємо 🔪ąć
👉 uśmiechnąć się - ja uśmiechnę się
🔣 2. Перед особовим закінченням обовʼязково має стояти -m- або -n-:
👉 pragnąć - my pragNiemy
👉 wziąć - wy weźMiecie
І тут дужжжже важливий момент. Добре, якщо це -n- (зазвичай, це саме воно) уже присутнє у дієслові, як у pragnąć, kopnąć, mrugnąć. А якщо нема? Як у словах objąć, podjąć, giąć, wziąć, zdjąć - ніц нєма. То де ж його взяти і - основне - як знати, чи підставляти -m- чи -n-? Чому wezmę, а не weznę, якщо gnę?
Тут є традиційно два шляхи:
😥 завчати кожне дієслово напамʼять і плакати
😜 порівняти з українською мовою
Так-так. Тут знову запускається граматична магія і ми можемо спокійнісінько орієнтуватися на те, що відоме. Тому діємо так:
➡️ беремо потрібне нам польське дієслово ➡️ знаходимо його український відповідник, найближчий за звучанням (це важливо) ➡️ ставимо у будь-яку особу ➡️ бачимо, чи там зʼявляється "н" чи "м" ➡️ підставляємо відповідну літеру у польське дієслово ➡️ насолоджуємося ефектом ➡️ втираємо гіркі граматичні сльози (цей пункт можна виконувати частіше 😅)
➡️objąć ➡️ обійняти ➡️ я обійму, ти обіймеш, всі обіймуть ➡️висновок: в українських формах "м", отже у польських формах також "m" ➡️ ja obejmę, ty obejmiesz, wszyscy obejmą ➡️😃😃😃
➡️giąć ➡️гнути➡️ я гну, ти гнеш➡️ висновок: в українських формах "н", отже у польських також пишемо "n" ➡️ja gnę, ty gniesz➡️😃😃😃
Бачите, який ловкий фокус? Знали таке?
Але і це ще не все, бо є третя штука, на яку треба звернути увагу 👇
🔣 3. Дієслова на -ąć в теперішньому/ майбутньому часі будуть мати дві форми - тверду і мʼяку. Для особи ja та oni, one основа буде тверда (тобто твердий -n- або твердий -m-), для особи ty, on, ona, ono, my, wy перед закінченням обовʼязково поставимо -і-
Простежимо це правило на прикладі дієслова pragnąć 👇👇👇
👉 ja pragnę (тверда основа)
👉ty pragniesz (мʼяка основа)
👉on, ona, ono pragnie (мʼяка основа)
👉my pragniemy (мʼяка основа)
👉wy pragniecie (мʼяка основа)
👉 oni, one pragną (тверда основа)
Тут якраз час і місце згадати основне правило теперішнього/майбутнього часу, мантру першої та другої коньюгацій:
🔥🔥🔥Як я, так вони. Як ти - так вся решта🔥🔥🔥
Тобто граматичне правило двох основ теперішнього часу: одна основа для осіб ja та oni, інша основа для всіх інших форм (ty, on, ona, ono, my, wy)
Отаке.
Не спішіть нервувати і шпурляти телефоном об стінку. Телефон у вас любимчик, а граматика - діло приходяще. Перечитайте кілька разів під сто грам кави чи чаю, потренуйтеся і wszystko będzie git.
Buziaczki