Дев'ять з половиною годин, і жодного архівного кадру.
Режисер Клод Ланцман не взяв у фільм «Шоа» (1985) ані хроніки, ані фотографій, ані документів. Тільки люди, які говорять, і місця, де це відбувалося, зняті тоді, коли він туди приїхав. Голос свідка час від часу супроводжувався сучасним зображенням того самого місця: колія, поле, ліс, річка. Слово і точка на карті зводяться докупи, і в цьому весь метод.
Свідків три категорії: ті, хто вижив, ті, хто виконував, ті, хто жив поруч і бачив, як щодня йшли повні ешелони й поверталися порожні.
Ланцман не просто розпитує, він відтворює обставини. Абрагам Бомба, перукар, який стриг жінок у газовій камері Треблінки, розповідає це в діючій перукарні, стрижучи клієнта. Для розмови з польським машиністом, який водив ешелони, Ланцман орендував схожий паровоз і вивів його на ту саму колію зі знаком «Треблінка».
Багато німців говорити на камеру відмовлялися. Тоді Ланцман знімав прихованою камерою, і ці епізоди зернисті, з розмитим кадром і тінями операторів, які контролюють запис. Колишній есесівець із Треблінки погодився говорити за 500 марок, але без знімань. Його зняли все одно. Іншого разу родина співрозмовника виявила апаратуру, Ланцмана побили, місяць він пролежав у лікарні, а потім отримав звинувачення в несанкціонованому використанні німецького ефіру (для передачі сигналу з прихованої камери на пристрій, що записує).
Перекладу за кадром нема. Питання, відповіді і голоси перекладачок лишили на звуковій доріжці як є, унизу додали титри. Тому чути паузи, затинання й те, як людина спиняється посеред фрази.
Ланцман брався зробити двогодинний фільм за півтора року. Робота зайняла одинадцять років, з них шість пішло на інтерв'ю в чотирнадцяти країнах і п'ять на монтаж 350 годин відзнятого.
У Польщі фільм зустріли вороже. Влада заявляла, що він звинувачує поляків у співучасті. Владислав Бартошевський, який сам пройшов Аушвіц, докоряв Ланцманові за те, що той обійшов тисячі поляків, які рятували євреїв.
Rotten Tomatoes - 100 % при 37 рецензіях критиків і 96 % глядацького. IMDb 8,7. В опитуванні Sight and Sound 2014 року критики поставили «Шоа» на друге місце серед документальних фільмів усіх часів. У 2023 році ЮНЕСКО внесла відреставрований негатив фільму і 200 годин аудіозаписів свідчень до реєстру «Пам'ять світу».