Медалі... Як насправді це працює?
В 2021 я опитала 4000 людей і точно знаю, що українці медалям на пляшках не довіряють. Але "медаля медалі рознь".
Сьогодні розкажу, чому Декантеру треба вірити, бо розкажу як там все працює.
Почалося все у 2004 році. Засновником був Стівен Спур'є — той самий британський критик, який у 1976-му влаштував легендарний «Паризький суд»: змусив французьких експертів наосліп дегустувати каліфорнійські вина проти французьких, і тоді французькі програли. Власним же експертам (охохо!). Той скандал перевернув винний світ.
Так от, та сама одіозна, але ідейна людина через майже 30 років вирішила зробити конкурс, де вино судять так само чесно — наосліп.
Так народився Декантер. Сьогодні це найбільший винний конкурс у світі. Цього року — майже 17 000 пляшок з 58 країн. Оцінювали їх 245 суддів з 35 країн, серед яких 63 Master of Wine і 24 Master Sommelier — це найвищі кваліфікації, на здобуття яких люди витрачають роки (десятки років частіше).
Як саме це працює.
Вина розбивають на групи по країні, регіону, кольору, врожаю, сорту і ціні.
Дегустують панелями по 3–4 судді, наосліп.
І тут важливий нюанс -- судді на DWWA не порівнюють вина між собою і не вибирають «найкращих із запропонованих».
Кожне вино оцінюють окремо, за незалежними критеріями — за 100-бальною шкалою. І вже залежно від того, скільки балів набрало вино, воно потрапляє у певну категорію: 85–89 — Bronze, 90–94 — Silver, 95–100 — Gold.
Тобто це не змагання «хто кращий у цій кімнаті». Це — відповідність планці якості.
Саме тому кількість медалей змінюється рік у рік. В один рік Gold можуть отримати 900 вин, в інший — 1300. Бо це залежить не від того, скільки місць «виділили» переможцям, а від того, скільки вин насправді дотягнули до потрібного рівня балів.
Спочатку роздають Bronze, Silver, Gold — і кожну Silver і Gold медаль ще раз перевіряють регіональні шефи журі.
А все, що набрало 94+ бали, ще раз перетасовують топ-судді.
Ті, хто отримав Gold, ідуть далі — на Platinum. І тільки звідти вибирають фінал: Best in Show. Цього року це було лише 50 вин. З 17 000. Тобто 0,3%.
Податись на конкурс не так просто, як здається. Вино має бути комерційно доступним товаром: мінімум 600 літрів партії, для солодких і кріплених — 450 літрів. Це має бути готова пляшка, а не "зразок" з танку.
Вартість участі — £172 за одну пляшку, плюс доставка. І це без жодних гарантій медалі.
Ось чому, коли я бачу наліпку DWWA на пляшці в магазині — я довіряю їй. Не тому, що це модно. А тому, що знаю, скільки сліпих оцінок і скільки експертів стоїть за цим маленьким кружечком фольги.
І повірте, всі борються за Декантер -- на останній дегустації Просекко DOCG Rive, представник винарні Le Manzane з гордістю показував на презентації медаль і казав "ви не уявляєте, як складно просекко отримати хоч би Бронзу на Декантері, вони категорично не ставлять нам високі бали, навіть якщо це вино з окремого виноградника, частіше за все ми відправляємо їм скарби, і не отримуємо нічого", я тоді подумала "розумію ваш біль!"))))
Так от, наступного разу вибираючи вино — гляньте на етикетку уважніше. Можливо, там є медаль, на яку точно варто звернути увагу.