Galicia — August 2026

ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ КОНТРОЛЮ

Лабораторія Галицинівських очисних споруд отримала сучасне обладнання. У межах модернізації виробництва, автоматизації процесів та розширення можливостей лабораторного контролю, Миколаївводоканал оновив технічну базу лабораторії Галицинівських очисних споруд каналізації. Впровадження новітнього обладнання дозволило кардинально підвищити точність досліджень та в рази скоротити час проведення аналізів стічних вод.

Для визначення масової частки вологи в сирому осаді та інших лабораторних зразках підприємство придбало сучасні ваги-вологомір RADWAG МА 50/1.Х7.2.А. Раніше подібні дослідження потребували тривалого висушування зразків на електро плитах та сушильних шафах і займали кілька діб ручної праці. Наразі новий прилад автоматично проводить вимірювання за термогравіметричним методом. Це дозволяє отримувати точні результати за лічені хвилини та оперативно коригувати технологічні процеси очищення.

Для контролю активного мулу лабораторія отримала високотехнологічний біологічний мікроскоп ЕС.1152 (Euromex) із повним комплектом професійних об’єктивів та спеціальним адаптером Sigeta Photo FX для смартфона. Дане обладнання використовується для щоденного аналізу стану активного мулу та інших біологічних зразків, що є ключовим фактором контролю ефективності біологічного очищення стічних вод. А адаптер для смартфона дозволяє фахівцям миттєво фотографувати мікроорганізми, документувати результати досліджень без складної додаткової техніки, одразу обмінюватися даними з колегами та формувати надійний електронний архів зображень.

Використання цього інноваційного обладнання мінімізує людський фактор, суттєво економить робочий час лаборантів та дає можливість менеджменту приймати швидкі рішення на основі точних цифрових даних. Професійна модернізація лабораторного блоку — це ще один важливий крок Миколаївводоканалу до забезпечення екологічної безпеки громади та бездоганної роботи очисних споруд Миколаєва за будь-яких умов!

POLICÍA NACIONAL.- Intervenidas más de 1,6 toneladas de cocaína en una macrooperación contra el narcotráfico en Galicia, en una operación de la Policía Nacional junto con la Guardia Civil y el Servicio de Vigilancia Aduanera. La operación ha permitido asestar un importante golpe a una organización criminal dedicada al tráfico de cocaína, con capacidad para introducir importantes cargamentos de esta sustancia en la Península Ibérica. Los 26 detenidos, formaban parte de una estructura criminal compleja, encargada de la introducción de importantes alijos de cocaína en España, mediante el uso de embarcaciones tipo EAV. NOTA DE PRENSA + FOTO

⚔️🇺🇦12 серпня 1916 року біля Бережан почалися запеклі бої Українських січових стрільців із російськими військами за гору Лисоню, які тривали до кінця вересня.

Російський царат посилав військо, щоб прибрати до своїх рук Галичину. На окупованих землях закрили українські видавництва, розгромили осередки «Просвіти», представників місцевого духовенства заарештували й заслали до Московської губернії.

Протидія українців була закономірною. Легіон УСС став виразником й оборонцем прав та сподівань свого народу, захисником рідного краю. Російська армія рекрутувала мільйони українців зі сучасних східних областей України, аби їх руками захопити західні землі, що путінська армія намагається робити зараз, відправляючи гарматним м'ясом українців з окупованих територій Сходу та Півдня.

Головні бої відбувались при обороні Бережан, над річкою Ценівкою біля Потутор, на Лисоні. Не один раз січові стрільці рятували безнадійні ситуації, в які потрапляли австро-угорські війська.

Так було 3 вересня 1916 року, коли січові стрільці відбили натиск ворога на Лисоні. 16 вересня на Диких Ланах росіяни атакували турецький полк, але ситуацію виправили січові стрільці, відкинувши загарбників до річки Золотої Липи. 29—30 вересня відбувся третій бій на Лисоні. 30 вересня московські війська розбили оборонні позиції австрійців і підійшли до позицій, які займали січові стрільці.

Бої за гору Лисоню в історію Легіону УСС увійшли під назвою «кривавий тан». Полк УСС був оточений росіянами. Без спорядження і допомоги його залишки потрапили в полон. З цих часів походить відома стрілецька пісня «Як з Бережан до кадри січовики манджали...».

Зусиллями стрілецьких куренів, завдяки їх геройському чину був ліквідований прорив російських військ на Бережани. В околицях міста, на схилах Лисоні, у кривавих боях полк УСС утратив убитими, полоненими й пораненими більше тисячі старшин та стрільців. Із 44 старшин у строю залишилось 16. Своєрідним реквіємом полеглим звучали слова пісні Р. Купчинського «Заквітчали дівчатонька», яку він написав на смерть убитого на Лисоні й похованого під Вільховцем підхорунжого Мальованого.

Обороною Бережан завершився один із періодів змагань стрілецтва, з якого воно вийшло ослабленим, але ідейно загартованим, з відновленою ідеєю Українського війська.

У ході битви полк УСС втратив більшість свого складу, проте виконав своє завдання — зупинив наступ російських військ на Бережани, завдавши їм важких втрат.

Лисоня — це одночасно тріумф і Голгофа для січових стрільців. А для наступних поколінь вона стала символом боротьби українського народу за утвердження державної незалежності.

🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

PRECIAZO ❗️🔴⚫️ #AmazonES 🇪🇸      🔹2 pack Estrella Galicia - Especial, Cerveza Lager, Frigopack, 10 Latas x 33 cl | Maltas Pilsen y Tostada, Lúpulos Nugget y Perle, Sabor Equilibrado, Final Amargo, 5,5% Volumen de Alcohol   ✂️Ahorra 2,66 € en cada 2 o más❗️

✅Precio: 9,26€ (Antes: 14,2€)

🔰https://amzn.to/4xw8gL8

☀️ VISTO en @CholloPreciazos 🫧 @Descuentox

Доброго ранку, країна Героїв 🇺🇦✌️🙂 #ЦейДень Сьогодні:

✅Гірський день (День гір) в Японії, ✅День пісочниці, ✅День президентського жарту.

1733 - російські війська під командою Петра Лассі перейшли польський кордон і за три тижні підійшли до Варшави, що стало початком Війни за польську спадщину, в якій коаліція у складі Росії, Австрії та Саксонії здобула перемогу над союзом Франції, Іспанії та Сардинського королівства і домоглась утвердженням на польському престолі саксонського курфюрста Фрідріха Августа II, що правив Річчю Посполитою під іменем Август III.

1869 - на Замковій горі у Львові закладено Копець Люблінської унії.

1891 - у Києві на Великій Васильківській почав функціонувати кінний трамвай.

1919 - для спільних дій об'єднаних сил українських армій сформовано Штаб головного отамана (ШГО), який об'єднав штаб Дієвої армії та Начальну команду Галицької армії. Начальником штабу став генерал Микола Юнаків. Після боїв із Червоною армією українські війська цього дня зайняли Вінницю; закінчилася військова операція із захоплення Жмеринського залізничного вузла (було захоплено 23 паротяги, з яких три — з боєприпасами, багато залізничного майна).

1920 - президент уряду ЗУНР в екзилі Євген Петрушевич надіслав прем'єр-міністру Великої Британії Девіду Ллойду Джорджу ноту з вимогою визнання державної самостійності Галичини (ЗУНР)).

1933 - введення до ладу першої домни заводу "Азовсталь" у Маріуполі.

1937 - таємний наказ № 00485 НКВС СРСР — початок т. зв. Польської операції НКВС, в ході якої було арештовано 140 тисяч громадян польської національності, 111 тисяч з яких були вбиті.

1941 - представники німецького рейхсміністерства у справах східних територій викликали на розмову Степана Бандеру, Ярослава Стецька, Ріхарда Ярого та Володимира Стахіва, поставивши їм ультиматум щодо негайного відкликання Акту відновлення Української Держави. Через три дні оголосить міністру Альфреду Розенбергу офіційну відмову у виконанні ультиматуму.

1944 - ухвалено постанову Ради народних комісарів УРСР про збір фольклору, створеного за час Вітчизняної війни, і проведення республіканської наради практиків — збирачів фольклору.

1962 - перемігши команду "Знамя труда" (Орєхово-Зуєво) з рахунком 2:0, донецький "Шахтар" удруге поспіль став володарем Кубка СРСР з футболу. За фіналом Кубка на трибунах Великої спортивної арени ім. Леніна в Москві стежили 102 (!) тисячі глядачів.

1979 - у небі над Дніпродзержинськом (Дніпропетровська область) через помилку авіадиспетчера в повітрі зіткнулись два літаки «Ту-134», в результаті чого загинули всі 178 особи, які на них знаходились, зокрема 17 футболістів футбольної команди «Пахтакор» (Ташкент), яка летіла з Узбекистану на матч до Мінська. За кількістю жертв ця авіакатастрофа в історії України і «Ту-134» займає перші місця, в історії Радянського Союзу і зіткнень в повітрі у світі — другий, а серед зіткнень літаків взагалі — третє.

1979 - привели у виконання смертний вирок "тоньки-кулеметниці" (в роки Другої світової війни розстріляла понад 1500 осіб, використовувала для страти кулемет "Максим").

1989 - Пленум Верховного суду УРСР реабілітував всіх засуджених у справі Спілки визволення України через відсутність складу злочину в діях засуджених.

1997 - в Одесі на замовлення розстріляли головного редактора газети "Вечірня Одеса" Бориса Дерев'янка. Злочин не розкрито, гаданий убився повісився в СІЗО.

2003 - українські миротворчі війська введені в Ірак.

2011 - запроваджено інституцію Уповноваженого Президента України з прав дитини, на посаду Уповноваженого призначено Юрія Павленка.

2016 - Рада Безпеки ООН провела закрите засідання щодо збройних провокацій російських спецслужб у Криму, на якому підтвердила позицію щодо територіальної цілісності України. Проти цього рішення РБ ООН голосувала лише РФ.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

https://www.elcorreogallego.es/galicia/2026/07/23/operacion-centinela-adelanta-despliegue-militares-132740856.html

✨#Анонс✨

Назва: SOS Hotel: On the Road / Готель SOS: В дорозі Серія: SOS Hotel #8 / Готель SOS #8 Автор: Adam Vex / Адам Векс

Ви думали, це кінець наших диких готельних пригод? Ага, ми теж.

Великий Поганець пішов. Мені (Зі, очевидно), Адаму та Модним Іклам давно пора відпочити. Я б також хотів масаж ніг, низку галіцюногенних коктейлів Тома, і нескінченні години такого необхідного особистого часу з двома моїми улюбленими людьми між простирадлами. І мій пілон. Привіт, щасливі назавжди! Але виявляється, доля ще не закінчила з нами. Загальний улюблений «сонячний твінк» чудово вміє несподівано неживити людей, які, мабуть, на це заслуговують. У чому він не майстер, то це в зберіганні секретів. Тож коли Адам пакує наші сумки і влаштовує нам раптову відпустку, навіть Лорду Модним Іклам стає очевидно, що щось відбувається. Ми будемо підігрувати і не ставитимемо запитань, бо це Адам. Він розкаже нам, що насправді коїться… зрештою. Але поки ми веземо команду Готелю SOS у дорогу, і дивацтва накопичуються (перевертні з банди байкерів, психовані відьми-інфлюенсерки, злі тролі та провалля), є одне питання, якого я та Модні Ікла не можемо позбутися. Від чого, бл*дь, тікають дракони? <- НЕ ВІДКРИВАТИ ТИМ ХТО НЕ ЧИТАВ ПОПЕРЕДНІ ЧАСТИНИ - ЄБЕЙШИЙ СПОЙЛЕР (Ми повернулися! Ха, не очікували цього, чи не так. Ага, ми теж. Я все ще не отримав книгу про МЕНЕ, але авторка дозволила мені написати цю анотацію, поки я не буду, бл*дь, лаятися. Пффф. Тож пристібайтеся, сучки, поїздка ще, бл*дь, не закінчилася. Думаєте, ви готові? Подумайте ще раз, кексики. Божевілля щойно стало ще божевільнішим.) Ласкаво просимо до Готелю SOS ~ Де ми точно НЕ в бігах.

Допомогти трійці втекти, бл*дь

🇺🇦 А это вам за Белгород, твари! Жрите, не обляпайтесь!

У украины больше не должно быть выхода к Чёрному морю. Пусть берут лопаты и копают себе новое море в Галичине.

#Ucraina_delenda_est #отрядКовпака

@otryadkovpaka

✅ Поддержать Отряд Ковпака

💙Отряд Ковпака в ВК 💬Отряд Ковпака в ОК 💬Отряд Ковпака в Телеграме 🌏 Сайт Отряд Ковпака

Властелины вселенной (Masters of the Universe) 2026 Страна: США Жанр: фантастика, фэнтези, боевик, приключения, семейный Описание: Спустя пятнадцать лет принц Адам возвращается на Этернию и находит её под гнётом Скелетора. Чтобы спасти семью и родной мир, он должен воссоединиться с союзниками и принять свою судьбу. Фильм рассказывает о возвращении Хи-Мена — последней надежды планеты в битве со злом. Режиссер: Трэвис Найт В ролях: Николас Галицин, Камила Мендесн, Идрис Эльба, Элисон Бри, Кристен Уиг, Джаред Лето, Шарлотта Райли Рейтинг: Кинопоиск 6.3 IMDb 7.1 Продолжительность: 140 мин Трейлер: https://www.kinopoisk.ru/film/88124/video

На данный момент фильм условно доступен в РФ

google.com

…………… Подписаться на VIP канал - @kkm_vip_bot

“Одіссея” Гомера має два українські переклади. Перший зробив Петро Ніщинський наприкінці ХІХ століття — нещодавно він вийшов у видавництві “Апріорі”. Другий — у другій половині ХХ століття — переклав в’язень виправно-трудових таборів під псевдонімом Борис Тен (Борисфен — давньогрецька назва Дніпра). Надрукувало його у 1968 році київське видавництво “Дніпро”.

Переклад Ніщинського з’явився в часи, коли російська імперська влада цілковито забороняла українські переклади. Єдиним місцем легального друку була Галичина у складі Австро-Угорської імперії Габсбургів. Переклад зроблений народною мовою — з відхиленнями від оригіналу, менш академічний та класичний, ніж у Бориса Тена.

Тож, шановні підписники, обирайте той переклад, який ближчий до душі - і приємного читання 🤙

#книжка

Dorolenko

Це все наслідки того, що славна дивізія «Галичина» не приймала участі в придушенні повстання варшавського гетто. Тепер маємо проблеми через це, замість того щоб Львівська область закінчувалась десь в районі Катовіце.

🇺🇦🖼7 серпня 1870 року у місті Щирець народився Осип Курилас, живописець, графік, один із засновників модерного українського сакрального мистецтва.

З 16-ти років пішов на вечірні рисунки у школу мистецького промислу у Львові. У 1895 році вступив до Краківської академії мистецтв, здобув 5 срібних медалей та 19 конкурсних нагород. Його твори були на виставках у Загребі, Констанці, Реці. Про талант молодого українського художника схвально писали у європейських газетах.

Після навчання залишився у Кракові, малював картини, ілюстрації до книжок. До 35-річчя творчої діяльності намалював знаменитий портрет Миколи Лисенка та зробив різьблену раму для нього. Взяв участь у I і III виставках «Товариства для розвою руської штуки».

У 1914 році був заарештований австрійським урядом і вивезений до еміграційного табору у Західних Карпатах. На початку Першої світової війни вступив добровольцем до УСС, був стрільцем булавного відділу І полку Легіону, брав участь у боях за звільнення Галичини від російської окупації. В УСС очолював Пресову Квартиру для організації культурно-просвітницької роботи серед стрілецтва. Створив понад 200 портретів діячів УСС.

Протягом 1919 – 1939 роках викладав: вів рисунок у мистецькій школі О. Новаківського, був заступником декана мистецького факультету Таємної Львівської Політехніки, вчителем рисунка в українській жіночій гімназії у Львові.

Осип Курилас використовував українську орнаментику на іконах «Ісус Христос – небесний Учитель», «Пречиста Діва – Мати руського краю», «Пречиста Діва – Мати України». Створив ікони для іконостасів у церквах США, Канади, Польщі, України.

У совєцький період зазнав матеріальних утисків і переслідувань. Брав участь у виставках українських мистців.

🕯Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.

40 його картин, вилучених зі спецфондів Львівського музею українського мистецтва, було спалено. Окремі роботи зберігаються в Національному музеї у Львові.

🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

Так, зараз не про роботу та не про навчання.

Як ви рятуєтеся від спеки? Побачили такий рецепт від Галичини, хто вже спробував?

#підслуханотредс

🤝 interfaces 💘 creators 🤘 growth lab

​​Нагадую читачам, що до 18 серпня триває передзамовлення на мій художній роман. Це перевидання, з новою редактурою і в новому дизайні.

Дмитро КАЛИНЧУК ДІВЧА В ПРИЦІЛІ

В романі розказано про деталі збройної боротьби ОУН-УПА проти радянської влади, про які московські пропагандисти згадувати вкрай не люблять.

Коли заходиться про УПА, на нас з усіх боків навалюють історії про нещасних і безневинний мирних учителів, лікарів та інженерів, які після Другої Світової війни приїхали "відбудовувати" Західні області Україні і стали жертвами "бузувірів-бандерівців". Факти такі справді мали місце.

Не сказали нам, що вони аж ніяк "не приїхали самі". Не мав права радянський громадянин в ті часи змінити роботу за власним бажанням. Їх прислали. Наказом. Далеко не завжди запитавши їхнього бажання.

Щоправда, як правило люди тоді до Галичини, Волині, Буковини та Західного Поділля їхали залюбки, бо знали що там не було голоду, такого зловісного як вирував по всьому СРСР. Проте. Такі переселенці гадки не мали що їдуть прямо на повстанську війну з усіма її жахами. Про збройний опір УПА радянській владі радянська преса майже не писала.

Приїхавши, такі люди дізнавалися ще дещо. Працювати доводилося по селах, де всі вони мусили стати агентурою МГБ-НКВД. Навіть без вербовки, сталінський кримінальний коденс мав три статті за недоносительство, з покараннями аж до розстрілу.

І виїхати з того жаху такі переселенці не могли, за радянськими законами громадянин СРСР не мав права змінити роботу за власним бажанням. Тільки переводом, якого переселенцям тоді ніхто не давав. Така система проіснувала аж до смерті Сталіна і була відмінена лише у 1956 році.

Простіше кажучи сталінська влада свідомо насичувала зону повстанської війни "безневинними учителями та лікарями" аби ті несли тамтешнім мешканцям радянську ідеологію, й водночас стучали, стучали і стучали. Ті з переселенців, кого бандерівці карали за співпрацю з чекістами, ставали зразками "бузувірства бандерівців", тобто інструментом ідеології. Коло замкнулося.

Саме через таке проходить героїня мого роману. Розподілена до невеличкого села на Волині вона мусить жити між каральною системою СРСР з одного боку і повстанцями УПА з протилежного. Мусить вижити, як... Дівча в прицілі.

Придбати роман по передзамовленню можна на видавництві "Білка". Передзамовлення триває до 18 березня.

Також триває продаж мого роману "Пташники" - про сучасну війну і про операторів БПЛА.

Золотий колт часів Русі, знайдений Я. Пастернаком у 1940 р. в літописному Галичі, є унікальною пам’яткою візантійського золотарства. Це – перша і єдина наразі подібна знахідка на теренах Галичини.

Постановление СНК СССР №1551-744 от 17 сентября 1942 г. «О показе государственных границ на географических картах», о котором сегодня напомнил уважаемый Перископ – интереснейший образец картографической политики. Оно на многие десятилетия закрепило изображение границ в Европе в период 1939-45 г. на советских актуальных, а затем исторических картах.   Вот, к примеру, карта из советского атласа 1940 г. 1️⃣, на которой отражены все территориальные изменения 1938-39 гг. Имеется Словакия, Закарпатье показано венгерским, Мемель – немецким, а Вильно – литовским. Вместо Польши – «область государственных интересов Германии», причем в западных границах этой области легко распознается германо-российская граница в 1815-1914 гг. Почему так – остается для меня загадкой много лет. Неужели у советских картографов не было актуальной информации по новому административному делению неприятного соседа? Или же они ее сознательно игнорировали? Вот, кстати, карта из немецкого атласа 1941 г. (где к генерал-губернаторству уже присоединена Восточная Галиция) 2️⃣.   Как бы то ни было, в 1942 году все это было объявлено недействительным и на картах появляются знакомые многим по школьным атласам контуры Польши с сувалкским эксклавом. Первое появление происходит, по-видимому, непосредственно на карте, прилагавшейся к постановлению 3️⃣ (отсюда).

Вот эта «промежуточная» Польша – между 28 сентября 1939 г., когда был подписан советско-немецкий договор о дружбе и границе, и 27 июля 1944 г., когда был подписан договор о границе уже польско-советский – чисто советское изобретение. Утверждать, что на польских картах она не фигурировала никогда, не буду: для этого не хватает массива данных. Но в четвертом издании Исторического атласа Польши (1977 год) страна в годы Второй мировой показана в границах 1938 года (кстати, с уже присоединенным Заользьем) 4️⃣. Обратите внимание на районы действия польских партизан (красной штриховкой) и советских (зеленой) и на то, как они перекрываются – например, на Волыни и Виленщине.   А в современном белорусском школьном атласе никаких польских партизан нет 5️⃣.

Ответа на то, как изображать «правильно», нет, каждому свое. Картографическая политика – дело такое. Но знать желательно как можно больше точек зрения. И документов, эту политику устанавливающих.

​​​​​​Железнодорожные войска

Рождение железнодорожных войск, в России практически совпало с открытием железной дороги Петербург - Москва: 6 августа 1851 года император Николай I подписал «Положения о составе управления С.-Петербурге - Московской железной дороги». Согласно этому документу были сформированы 17 рот общей численностью 4340 человек, на которые возлагалась охрана железной дороги, а также поддержание в работоспособном состоянии железнодорожных путей и другой инфраструктуры.

В 1870 году железнодорожные части включили в состав инженерных войск, а в 1876 году на базе существующих рот и команд началось формирование железнодорожных батальонов. К началу русско-турецкой войны (весна 1878 года) в составе Русской армии имелось всего три таких батальона. Русско-турецкая война показала необходимость увеличения числа железнодорожных частей и их значительную роль в современных боевых действиях. Кроме того, предполагаемое сооружение Закаспийской железной дороги, которую планировалось вести в условиях боевых действий против текинцев, требовало участия в строительстве военных специалистов. В результате, к 1885 году число железнодорожных батальонов в Русской армии достигло пяти, при этом три из них были сведены в железнодорожную бригаду.

В последующие годы продолжилось формирование новых частей железнодорожных войск, которые активно участвовали в строительстве железных дорог в Средней Азии, на Кавказе, в Польше, на дальнем Востоке и в Китае. К 1 января 1907 года в составе Русской армии имелись один полк и 12 железнодорожных батальонов, часть из которых была сведена в железнодорожные бригады. При этом железнодорожные войска имели разную подчиненность: основная масса входила в состав управления военных сообщений Главного управления Генерального штаба (ГУГШ), но наиболее подготовленные части — 1-й железнодорожный полк и Заамурская железнодорожная бригада - подчинялись дворцовому коменданту и министру финансов соответственно. Это было связано со спецификой службы этих частей - полк обеспечивал передвижение поездов с императором и членами его семей, а Заамурская бригада находилась вне пределов Российской империи и контролировала Китайско-Восточную железную дрогу.

В Первую мировую войну Русская армия вступила, имея в своем составе один железнодорожный полк и 19 железнодорожных батальонов, часть из которых была сведена в четыре железнодорожные бригады. Однако к началу войны на передовой имелся всего один железнодорожный батальон - 9-й, который действовал с августа 1914 года в полосе Юго-Западного фронта.

Несмотря на значительные трудности и нехватку оборудования и материалов, железнодорожные части Русской армии в первый период войны проделали значительный объем работ. Например, только в прифронтовой полосе в районе Ивангорода (Северо-Западный фронт) с 12 по 20 октября 1914 года был восстановлен 261 километр железнодорожного полотна, что составляло более 40 километров в сутки. Большой объем работ проделали русские военные железнодорожники и в Галиции - в 1914—1915 годах они восстановили 3900 километров железных дорог, разрушенных противником при отступлении.

120 лет назад в Австро-Венгрии придумали СССР.

В 1906г. один трансильванский юрист Аурел Попович попытался как-то улучшить дунайскую империю и предложил проект федерализации Австро-Венгрии на 15 (сакральное число!) союзных республик Соединенных Штатов Великой Австрии, объединённых под властью генерального секретаря единого монарха: 1. Австрия 2. Немецкая Богемия 3. Немецкая Моравия 4. Богемия (чешская) 5. Западная Галиция 6. Восточная Галиция 7. Словакия 8. Венгрия 9. Трансильвания 10. Секей 11. Воеводина 12. Хорватия 13. Крайна 14. Трентино 15. Триест

Босния и Герцеговина тогда еще не была официально присоединена к империи, но очевидно стала бы 16-м штатом (тоже сакральное число). Границы субъектов федерации предполагалось провести максимально по межнациональным линиям, и кроме этого внутри штатов также допускалось существование автономий с компактным проживанием меньшинств.

Необходимость что-то делать с картонным устройством Австро-Венгрии была очевидна и самой монархии. Будущий наследник престола вынашивал планы по её преобразованию из австро-венгерской в славяно-австро-венгерскую, однако одна неудачная поездка по набережной реки Милячки поставила крест на всех этих проектах и на самой империи Габсбургов.

В случае реализации проекта очевидно будущие независимые государства появились бы в несколько иных, уже настоявшихся границах, чем сегодня: Венгрия побольше, Чехия поменьше.

El vídeo aquí 👉https://youtu.be/l0ev6Dq2_ss ↩️ PRIMER VIAJE LARGO CON EL FORD PUMA 100% ELÉCTRICO

Cada vez tengo más confianza en que la decisión fue muy acertada con este coche, porque apenas hacemos viajes largos y ya antes de tenerlo hacíamos un descansillo cada 200 kms, así que ahora hacemos más o menos lo mismo con el eléctrico pero además mucho más económico.

Por otro lado, si hemos hecho un viaje de más de 1.000 kms de Barcelona a Cádiz o a Galicia siempre hemos hecho noche, dividiendo un viaje mega largo en dos más asequibles.

Eso sí... cada uno tiene sus gustos, sus caprichos y su forma de viajar, así que yo solo puedo explicar mi experiencia por si os puede servir de ayuda.

También espero vuestras aportaciones al respecto intentando ayudar a esta gran comunidad.

⚠️Ya se pueden solicitar las ayudas🤑 para el Plan Auto➕, como explico en este artículo que publiqué ayer.

📢 Subscríbete a los canales Carlos Codina y Fotovoltaica Autoconsumo 👉Usa nuestra Web, nuestro Comparador Web, y... Revisa los Precios Horarios si tienes una tarifa indexada

«9 лютого 1924 року польська поліція арештувала і після триденних катувань убила Ольгу Басараб (дівоче прізвище Левицька), членкиню підпільної УВО. Хоча влада стверджувала, що жінка сама повісилася у камері, українці не повірили цій версії, бо знали про інші подібні «самогубства» під час допитів.

У 1918–1923 роках Басараб працювала в посольствах Української Народної Республіки (УНР) у Фінляндії та Австрії, подорожуючи Німеччиною, Данією, Швецією та Норвегією, а згодом повернулася до Галичини. Протоколи її арешту та допитів свідчать про те, що її таки вбили. Поховання відбулося поспіхом і за державний кошт; про похорон не було оголошено і це призвело до масових протестів, в яких узяв участь Союз українок. Перший розтин тіла проводила поліція без участі сторонніх свідків. Наступний розтин показав сліди жорстокого побиття та тортур. У ті роки антипольські диверсії та повстання також проводили комуністи. УВО припинила акції саботажу восени 1922 року, коли стало зрозуміло, що народного повстання не буде.

У той час, принаймні до 1923 року, УВО формально визнавала лідерство Євгена Петрушевича, який очолював уряд Західноукраїнської Народної Республіки, а згодом жив у вигнанні у Відні. Однак невдовзі Петрушевич звернувся по підтримку до Радянського Союзу і УВО почала діяти самостійно. У 1927–1929 роках організація провела кілька експропріацій, підривів та вбивств. Ці акції були сплановані насамперед для того, щоб кинути виклик політичним партіям, які брали участь у виборах. УВО відмовилася підпорядковуватися сейму. За словами Зиновія Книша, організація вважала, що парламентська репрезентація «може бути корисна» як аспект національно-визвольної боротьби, але «мусить підпорядкуватися національному проводові, бути одним з його рамен, не повинна сама займати місця національного проводу».

Звісно, цим проводом УВО бачила себе і ставила за мету викриття насильницької колонізаторської політики польського уряду на українських територіях. Однак УВО підтримувала виборчі кампанії окремих діячів, до прикладу, Дмитра Паліїва, одного зі співзасновників організації, який 1925 року очолив Центральний Комітет УНДО. Чимало провідників як легального, так і підпільного українського політичного життя, підтримували дружні відносини зі студентських часів та військової служби в українських військах.

Виконавців терористичних актів часто арештовували, засуджували і страчували, але ці акції були ефективною політичною пропагандою і приваблювали до організації молодь. Степан Касіян, автор одного з найвідвертіших і найсамокритичніших спогадів, написаних членами ОУН, змалював настрої молоді у 1920-х роках: «Ми бачили, як [...] здобуває ґрунт під ногами комуна. Ми відчували, як нарід інстинктивно прагне якоїсь рішучої, сильнішими засобами веденою боротьби. І хоч ми були молоді та хоч бракувало нам тоді політичного досвіду, але ми вважали, що дотеперішня леґальна праця на культурному, економічному й політичному відтинках не вистачає».

Більше читайте у книзі Мирослава Шкандрія «Український націоналізм»: https://publishing.localhistory.org.ua/product/ukrayinskyj-naczionalizm-polityka-ideologiya-ta-literatura-1920-1956/

"- Як ви гадаєте, Швейку, ця війна ще довго триватиме?

- П'ятнадцять років, - відповів Швейк. - Це очевидна річ, бо вже одного разу була Тридцятилітня війна, але тепер ми вдвічі мудріші, ніж раніше, отже, тридцять поділити на два - буде п'ятнадцять.

- Денщик нашого капітана, - озвався Юрайда, - розповідав, буцімто він чув, що ми дійдемо до кордону Галичини й далі вже не рушимо ані кроку. Після цього росіяни почнуть переговори про мир.

- Заради такого не варто було й воювати, - сказав твердо Швейк. - Коли вже війна, то хай і буде війна. Щодо мене, то я рішуче заперечую проти миру, аж поки не будемо в Москві й у Петрограді. Інакше яка з цього користь? Іде світова війна, а ми будемо тільки хвостами метляти біля кордонів."

//Ярослав Гашек, "Пригоди бравого вояка Швейка"//

#книги

🍽️ Екскурсія до Музей-ресторації «Старий Млин»! 🌾 Друзі, запрошуємо дорослих ВПО у неймовірну культурну мандрівку! Ми вирушаємо на екскурсію до одного з найколоритніших та найвідоміших місць нашого міста - самогонної ресторації «Старий Млин». Це не просто візит до ресторану, це справжнє занурення в історію, традиції та магію Галичини! 🗺️ Що на нас чекає? Унікальний інтер'єр-музей. Пригощання з душею: Спробуємо фірмові смаколики. Тепла атмосфера: Неймовірні фотозони, цікаві розповіді та затишне спілкування у колі однодумців. 📅 Деталі зустрічі: Коли: 06.08.(четвер) Місце зустрічі: біля входу до «Старого Млина» (вул. Бродівська, 1-А) о 11:50 ⚠️ Кількість місць обмежена, адже затишні зали млина люблять камерну та дружню атмосферу. 📞 Як записатися? ‼️Обов'язково заповніть форму http://crm.vpo.ua/join-event?slug=c0d325fd ‼️ Заповнення форми не гарантує автоматичної участі у заході. Очікуйте на підтвердження від наших волонтерів.

​​📚 «Лупайте сю скалу» вичитуючи твори та переклади Івана Франка у Вікіджерелах

До 31 серпня у Вікіджерелах триває конкурс «Лупайте сю скалу!», присвячений опрацюванню творів Івана Франка, одного з найплідніших українських авторів, а також його перекладів та праць інших про нього самого.

Іван Франко заслужено посідає одне з чільних місць в українській літературі та науці. Його спадщина вражає своїми масштабами та універсальністю: він залишив по собі не лише визначні прозові, поетичні та драматичні тексти, а й фундаментальні етнографічні, фольклористичні та мовознавчі дослідження. Франко був справжнім енциклопедистом свого часу, який зробив вагомий внесок в історію, літературознавство та духовне відродження Галичини.

З-під пера Каменяра вийшло майже шість тисяч праць. Окрім глибоких наукових розвідок та публіцистики, він був невтомним перекладачем, який прагнув інтегрувати українську культуру у світовий контекст. Франко перекладав з багатьох мов світу. Він відкрив для українського читача не лише західну класику — твори Джона Мільтона, Міґеля де Сервантеса, Йоганна Вольфґанґа фон Ґете, Данте чи Софокла, — а й активно досліджував східні традиції. Завдяки йому українською зазвучали пам’ятки індійської, арабської, давньоєгипетської та вавилонської літератури, а також численні зразки світового епосу.

📖 Іван Франко також брав активну участь у створенні багатьох видавничих серій: займався редагуванням видань, сприяв публікації. Наприклад, брав участь у виданні «Літературно-наукової Бібліотеки» (1889—1897), «Белетристичної Бібліотеки» (1899—1902), «Українсько-руської Бібліотеки» (1902—1911) та багатьох інших серій.

Цьогоріч виповнюється 170 років від народження Франка. На відзначення цього ювілею українська спільнота Вікіджерел влаштовує конкурс з опрацювання його творів, аби зробити їх доступними для читачів у первинних редакціях, без різних цензурних чи ідеологічних нашарувань подальших перевидань (особливо радянських).

Учасники та учасниці можуть обирати твори для вичитки, перевіряти тексти, долучатися до обговорень і взаємопідтримки. Активні учасники та учасниці отримають сертифікати від ГО «Вікімедіа Україна» та тематичні піни шамплеве студії «Pincognita». Серед учасників також буде розіграно дві книги: «Про стійкість мудреця. Діалоги» Сенеки та «Листування з наставником» Марка Аврелія.

🔗 Детальніше про конкурс та участь читайте на головній сторінці конкурсу за посиланням

Долучайтесь до спільної справи — повертаймо українську спадщину!

Захід здійснюється за підтримки ГО «Вікімедіа Україна» та шамплеве студії «Pincognita»

5 серпня 1915 року німецькі війська увійшли до Варшави, вибивши з міста російську армію в ході Великого російського відступу. Завершилося довге панування Російської імперії в місті. Ця подія знайшла відгук і в лавах Українських Січових Стрільців, хоча сам Легіон в цей час воював на іншому відтинку фронту — у Галичині та на Поділлі. В "фотоархіві Леґіону Українських Січових Стрільців" опубліковано фото сотні Андрія Мельника біля річки Золота Липа з банером «ВАРШАВА ВЗЯТА!». Подія підняла бойовий дух українських добровольців, які прагнули розгрому Російської імперії.