Скандал з книгою «Зміна режиму: Всередині імперського президентства Дональда Трампа» (Regime Change: Inside the Imperial Presidency of Donald Trump), яку написали кореспонденти The New York Times Меггі Габерман та Джонатан Свон, нарешті дістався і України. Правда, не тому що хтось у нас її прочитав, а тому що про українські фрагменти написала британська The Guardian. На захист наших оглядачів скажу, що сталося це тому, що західні медіа, як це заведено, отримали сигнальні екземпляри до офіційного старту продажів. Книга потрапить в продаж 23 червня.
З анотації:
Ґрунтуючись на сотнях інтерв'ю та безпрецедентних репортажах з глибин нетрів найретельніше охоронюваних кімнат адміністрації, «Зміна режиму» запрошує читача всередину Ситуаційної кімнати та в таємні обговорення в Овальному кабінеті, які розпочали нову війну на Близькому Сході та стали причиною того, що Трамп закрив кордон, ввів війська Національної гвардії в міста та відправив імміграційних агентів у смертельні зіткнення з протестувальниками.
Свон і Габерман вже більше десяти років пишуть про те, що відбувається в Білому домі. І ступінь їх заглиблення, навіть по тим фрагментам що мені вдалося побачити, вражає. І не мене одного. Коли в пресі почали з’являтися фрагменти книги, один з високопосадовців Білого дому заявив Axios, що в адміністрації Трампа підозрюють, що репортери New York Times отримали аудіозаписи засідань Ситуаційної кімнати: «Ми боїмося, що деякі з наших найчутливіших розмов записувалися. І ми не маємо уявлення, які саме».
Що стосується українських кейсів, то тут, схоже, мова не йде про прослушку. Найбільш скандальні висловлювання належать міністру фінансів США Скотту Бессету, який називає президента України Володимира Зеленського "маленьким виродком", "дитиною з особливими потребами" та "містером Біном під креком".
Журналісти розповідають про те, як Бессет, тільки-но призначений міністром фінансів США відвідав Київ, щоб змусити Зеленського підписати угоду про копалини. Пам’ятаєте? Після цього Трамп заявляв, що його міністру фактично відмовили, а Зеленський «спав і не міг з ним зустрітися». Свон і Габерман пишуть, що тоді зустріч дійсно пройшла не дуже добре.
«Протягом 45 хвилин чоловіки лаяли один одного. Бессент пропрацював на посаді лише кілька днів, а вже уплутатися в перепалку на підвищених тонах із лідером країни, яка перебуває у війни. Зрештою, він подивився на Зеленського і сказав: «Якого хуя тобі треба?» (в оригіналі - ‘What the fuck do you want to do?’”)
Але книга не про нас, а про Трампа. І журналісти дізналися про нього таке, що ще більше пробиває дно у сприйнятті американського лідера. Наприклад, для нього була найнята помічниця, колишня телеведуча Наталі Гарп, функціонал якої полягає в тому, аби вона постійно занурювала президента США в, як пишуть автори, «свіжий потік позитивних новин та коментарів, які вона часто читала вголос». Гарп, зазначають журналісти, «писала Трампу захоплені особисті листи, зокрема в одному з них було написано: «Ти — все, що для мене важливо»». До речі, ще у 2024 році Габерман і Свон написали про неї в NYT окремий текст, де було таке :
Одного разу, коли пан Трамп грав у гольф у Шотландії, вона бігла за його візком, щоб тримати його в курсі позитивних історій та публікацій про нього у соціальних мережах.
Якійсь пиздець. Пам’ятаєте, як в Давньому Римі під час святкування перемоги поруч з тріумфатором ставили раба, який, тримаючи лавровий вінок над його головою, повторював «Memento mori» («Пам’ятай, що помреш»)? Так ось тут навпаки.
До речі про тріумфи… У книзі є епізод, як Трамп, міркуючи над створенням власної Тріумфальної арки, телефонує президенту Франції Емманюелю Макрону, щоб запитати його, чи є на його Тріумфальній арці оглядовий майданчик, і якщо так, то чи він безпечний: «Як ти думаєш, Емманюелю, люди з нього стрибають?»
Гідна книга. Чи буде переклад українською – невідомо.
