Naftogaz — September 2026

🇷🇺🇺🇦 Киев: повторный удар по De Novo — теперь под нагрузкой оказывается один из узлов государственного цифрового контура

Сегодня около 20:00 повторный удар пришёлся по центру обработки данных De Novo в Подольском районе Киева. После попадания в здании ЦОДа возник пожар. Этот эпизод особенно показателен на фоне событий последних суток: буквально накануне мы разбирали сбой государственных цифровых сервисов и роль связки De Novo — GigaCloud в отказоустойчивой архитектуре «Дії».

📍50.4887250, 30.4189016

Именно поэтому нынешний удар нельзя рассматривать отдельно от предыдущей цепочки событий. Ещё в 2021 году Минцифры официально сообщало, что после крупного технического сбоя De Novo инфраструктуру «Дії» начали перестраивать на схему Active-Active между двумя географически разнесёнными дата-центрами — De Novo и GigaCloud. Основным ЦОДом тогда прямо назывался De Novo, а GigaCloud разворачивался как второй независимый контур, связанный с ним отдельными оптическими каналами.

🔻Вчера эта архитектура уже оказалась в центре внимания. ДМС остановила оформление паспортных документов, а вслед за проблемами её информационных систем часть документов и услуг стала недоступна в «Дії». Сам портал официально подтвердил зависимость возникшего сбоя от технических работ ДМС. Прямой причинной связи именно с De Novo власти не раскрывали, однако последовательность событий уже показала, насколько тесно связаны между собой операторские каналы, государственные реестры, облачные платформы и конечные цифровые сервисы.

🔻Теперь воздействие снова приходится непосредственно на De Novo — площадку, которая исторически является не просто коммерческим хостингом, а одним из элементов этой инфраструктуры. Особое значение имеет государственный сегмент. G-Cloud De Novo — специализированное облако для государственных органов и предприятий — физически размещено внутри защищённого модуля ЦОД компании и имеет сертификацию КСЗИ. De Novo прямо указывает, что через эту инфраструктуру могут подключаться защищённые государственные сети и специальные каналы связи.

🔻Это хорошо объясняет, почему в случае серьёзной аварии последствия могут проявляться далеко за пределами самого здания. Пользователь не видит, какой именно сервер или сегмент сети перестал отвечать. Он видит уже следующий уровень: не загружается государственный документ, перестаёт отвечать реестр, сервис не может подтвердить личность или ведомственная система теряет связь со своей базой данных.

🔻При этом De Novo обслуживает не только государственный сектор. В публичном списке клиентов компании присутствуют «Дія», eHealth, Prozorro, Ощадбанк, UKRSIBBANK, Raiffeisen Bank, ПУМБ, Kyivstar, «Новая почта», «Нафтогаз» и другие крупные организации. Сам факт нахождения компании в этом списке не означает, что вся её инфраструктура физически расположена именно на повреждённой площадке, однако показывает масштаб цифрового контура, который обслуживает De Novo.

🔻Одновременно у De Novo есть и внешний резервный уровень. Компания развивает EU-Cloud во Франкфурте, а также предлагает BaaS и DRaaS — резервное копирование и аварийное восстановление инфраструктуры. То есть часть клиентов изначально могла строить свои системы так, чтобы при потере украинской площадки продолжить работу на другом ресурсе.

🔻В этом и заключается главный контекст сегодняшнего удара. De Novo уже был одним из двух опорных элементов отказоустойчивой схемы «Дії», а накануне государственные цифровые сервисы уже столкнулись с масштабной недоступностью.

На данный момент ещё рано утверждать, какой именно объём вычислительной инфраструктуры затронул сегодняшний пожар. Для этого нужны либо техническое сообщение самого De Novo, либо уже видимые последствия у клиентов. Но теперь наблюдать необходимо не только за самим ЦОДом. Гораздо важнее, начнут ли государственные сервисы, банки и крупные корпоративные клиенты сообщать о переключении на резервные площадки или новых сбоях.

📌Если Вы владеете информацией, которая сможет помочь в оценке результатов ударов или любыми другими важными данным сообщайте в бот @don_partizan_bot

Тени Ꙃнают правду! Ваш, ПартиꙂан!

🇭🇺 🇺🇦 Напруга між Сибігою та Мадяром: чому Україні критично було важливо провести межу

💬 Вчора відбулась онлайн-перепалка між міністром МЗС України Сибігою та прем’єр-міністром Мадяром.

➡️ Приводом стали останні висловлювання угорського прем’єра щодо меморандуму угорської MOL з українським Нафтогазом та відмова долучитися до формату Карпатської ініціативи. Щоб краще зрозуміти, що з цим робити — потрібно подивитися на позиції сторін і на те, як вони бачать цю ситуацію. Але одразу зазначу і далі поясню, чому з боку Сибіги реакція була правильною (хоч зазвичай я не прихильник твіттер-дипломатії).

Деталі ситуації, які важливо знати.

❓Як ситуацію бачать зі сторони Будапешту?

Багато хто сприйняв, що заяви Мадяра щодо меморандуму між MOL з Нафтогазом були суто адресовані Україні та обумовлені виключно ставленням до Києва. Але ситуація, якщо додавати місцевий контекст, трохи ширша. MOL — енергетична компанія Угорщини, де найбільшу частку має держава, але компанію фактично контролює минулий уряд Орбана. Тож Україна стає заручником розбірок між урядом Мадяра і проорбанівським керівництвом компанії.

Але однозначно Мадяр своїми висловлюваннями загрався, особливо зараз коли настає час «Ч» (і поясню чому далі). Внутрішньополітичні розбірки не мають перетворюватись на міждержавну напругу, особливо коли інша частина дипломатії між Угорщиною та Україною (переважно по лініях МЗС) станом на зараз конструктивно працює над рішеннями в рамках євроінтеграції.

Другий момент — ситуація з Карпатською ініціативою. Мадяр наголосив, що Угорщину і його вписали у цю ініціативу без попереднього узгодження чи консультацій і що це є неприйнятно🗣: «Просто наведу приклад: “Привіт, ми сформували футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ти в ній, і тобі доведеться принести м’яч”», — прокоментував репліки Сибіги Мадяр.

Ключове тут «ми не знайомі» і «без узгоджень».

Щодо «без узгоджень». Тут Мадяр лукавить, бо на зустрічі був присутній голова посольств Угорщини, що вже є підтвердженням як мінімум попередніх процесів узгодження.

А «ми не знайомі» є цікавим індикатором та натяком на відсутність зустрічі між Зеленським та Мадяром. З українського боку цю зустріч логічно можна було провести на саміті в Карпатах, але можна припустити, що позиція Мадяра продиктована електоральними мотивами: зустріч на саміті «одна з...» не підпадає під той формат, який би хотів бачити угорець для «знайомства», де жестом має стати процес просування змін щодо нацменшин — угоди, яку Мадяр назвав влітку «історичною» і якою атакував Орбана, але де тепер очікування виборця є елементом тиску на Мадяра. Особливо тієї частки, яка дісталась у спадок від Фідес.

❓Як ситуацію бачать з Києва?

Дії Мадяра сприймаються як недружній акт. Попри те, що до певної міри, у рамках вигоди, яку дає урядування Мадяра для українських інтересів: відсутність блокування санкцій, антиросійська риторика і дії, план Угорщини щодо відмови від кремлівських енергоресурсів до кінця 2027 року, що завдасть кілька мільярдів збитків Кремлю — усе це корисно Україні. І з огляду на це Київ готовий зважати на певні «внутрішні мотиви Мадяра», породжені десятилітнім правлінням Орбана.

Але вчора було неприйнятне використання образу України у внутрішній боротьбі (між Мадяром та MOL). Не має бути політичного популізму, породженого на агресивній риториці щодо України, яка створює викривлення та нормалізацію «недружності» щодо України.

Тим паче, попри загальмованість українського уряду влітку, викликану відомими подіями, зараз віцепрем’єр з євроінтеграції Ченцов і уряд за сприянням Корецького дійсно вже не риторично, а останні тижні практично готують внесення «омріяних Мадяром законодавчих актів» (не поспішайте критикувати уряд, бо це все одно вимоги євроінтеграції в рамках Плану). І хоч перші зміни до законодавчих актів мали б бути винесені у вересні, про що заявляли посол України в Угорщині та натякав віцепрем’єр Корецький на зустрічі з Кос, ймовірно, це станеться тепер трохи пізніше через канікули в роботі ВР.

Але це не мало б бути критично, оскільки сам текст змін вже переважно готовий і пройшов оцінку угорської сторони, що підтвердила міністерка МЗС Аніта Орбан🗣: «У сфері освіти українська сторона підготувала проєкт закону, який був розглянутий й угорськими експертами».

На сайті Кабміну є звіт й Ченцова за 22 вересня, у якому дослівно:

Уряд оновив відповідний План заходів, а погоджені кроки передбачають реалізацію заходів у сфері освіти до кінця 2026 року та у мовній сфері (моя примітка: тобто винесення має бути у жовтні-листопаді, щоб встигнути пройти читання) й сфері політичних прав у 2027 році. Робота ведеться у консультаціях із представниками національних меншин, Європейською Комісією та державами-членами (очевидно мова про Угорщину).

Зміни до закону про нацменшини є непопулярною темою в Україні, особливо з погляду електоральної логіки, але українська сторона хоч і з певним відставанням від раніше озвучених заяв — готується до них. І про це відомо Будапешту. І навіть якщо в Угорщині з тих чи інших причин не довіряють, що справа буде доведена до кінця, то недружня риторика Мадяра явно не спрощує завдання українській владі політично фіналізувати процес. Усе це цілком справедливо викликає роздратування з боку України.

Тобто з боку України це виглядає так: Мадяр очікуючи законодавчих змін в Україні (як реальні дії) для наступного етапу перезавантаження відносин (зустрічі лідерів), своєю ж риторикою вчора створює умови, які ускладнюють українській владі проведення цих змін і їх спроби донесення українському суспільству. Це про час «Ч».

При цьому виникає парадокс: Україна нормально працює з Угорщиною по лінії МЗС (Аніта Орбан) і зважає на цей характер визначення відносин, що, за моїми даними зараз позитивний, але наштовхується на сюрпризи з іншої сторони.

❓Чому реакція Сибіги є правильною?

Попри те, що повідомлення Сибіги є конфронтаційним, у цьому аспекті була необхідність окреслити межі. Навіть якщо списувати на недосвідченість Мадяра у зовнішній політиці, то те, що було, це вже інша категорія. Зіткнення національних інтересів щодо євроінтеграції — це одне. Це політичний процес тієї ж інтеграції. А риторика, яка була застосована Мадяром, — це вже інше. Це прояв недружнього акту щодо України, де країну використали у внутрішньоугорських розбірках, фіксуючи практики попереднього уряду.

⏩ Фактично використали в популізмі. І тут Мадяр загрався в політиканство з електоратом Орбана, коли угорський прем’єр хоче витіснити Орбана з MOL, але при цьому не втратити голоси проорбанівського електорату.

На даному етапі дії українського МЗС можуть бути в межах конфліктології елементом «конструктивної ескалації», яка використовується для окреслення меж і для того, щоб через загострення вийти на рішення (оголи нерв, щоб вивести на причину). Причину ми знаємо — значний вплив і електорат Орбана. Але треба, щоб у Мадяра не залишилось об’єктивних інструментів це приховувати.

Об’єктивним інструментом Мадяра є, для прикладу, апеляція до червневої угоди (нам це не подобається з позиції українців, але цей аргумент сприймається в ЄС).

➡️ Вибивання цього аргументу, тобто хоча б винесення у ВР (а виносити нам прийдеться у будь-якому разі, бо це в Плані інтеграції), позбавить Мадяра одного з аргументів перед ЄС.

Тож хоч це, з одного боку, не наша справа — робити Мадяра сміливішим перед власним електоратом, але наш інтерес провести його шляхом, де він буде вимушений або визнати саме перед ЄС, що він не конструктивний гравець, а цього він не може собі дозволити (а мені тоді визнати, що помилився в ньому), або зробити кроки, до яких потенційно готовий, але боїться, — початок поглиблення відносин з Україною з прагматичної площини.

Насправді ми теж у цьому зацікавлені. Ворогів зробити можна швидко та легко, значно більше мистецтво — створити умови перевести відносини із сірої зони у партнерську, особливо поки всі спроби не вичерпані.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇷🇺 Баренцбург получил дополнительную защиту снабжения: Норвегия изменила правила после истории с российским судном

Норвегия изменила порядок взыскания имущества на архипелаге Шпицберген (Svalbard), существенно ограничив возможность арестовывать суда, грузы и другое имущество, если они необходимы для нормального функционирования местных поселений.

Новое постановление Министерство юстиции и общественной безопасности Норвегии приняло 18 сентября. Ведомство объяснило решение особенностями Шпицбергена: удалённые населённые пункты архипелага особенно зависимы от стабильных линий снабжения, а прежние правила принудительного взыскания не всегда позволяли учитывать этот фактор. Ради обеспечения необходимых поставок документ приняли даже без обычной процедуры общественного обсуждения.

⚓️ Для российского Баренцбурга последствия вполне практические.

Баренцбург — российский посёлок на Шпицбергене, жизнедеятельность которого во многом зависит от морских поставок. Теперь имущество, находящееся в таком населённом пункте либо следующее туда и необходимое для его работы, получает дополнительную правовую защиту от взыскания.

Норвежское издание The Barents Observer, специализирующееся на Арктике и Баренцевом регионе, прямо отмечает: на практике новое регулирование осложняет попытки украинской стороны обращать взыскание на российские активы, если они используются для обеспечения жизненно важных поставок в Баренцбург.

И контекст здесь особенно показательный.

2 сентября норвежские власти по решению окружного суда Нур-Тромс и Сеня наложили арест на российское судно «Профессор Молчанов», находившееся у причала в Баренцбурге. Инициатором процедуры выступила группа «Нафтогаз Украины» — государственная энергетическая группа Украины, добивающаяся исполнения международного арбитражного решения против России. Факт ареста официально подтверждал губернатор Шпицбергена, выполняющий там функции исполнительного органа.

После этого в России прозвучали протесты и заявления о рисках для устойчивого сообщения с российским посёлком. А спустя чуть больше двух недель Норвегия уже сама ввела специальную норму, которая прямо требует учитывать необходимость бесперебойного снабжения населённых пунктов архипелага.

При этом важно не смешивать два вопроса: новое постановление само по себе не означает автоматической отмены ареста «Профессора Молчанова». В официальном сообщении норвежского Минюста такого решения нет. Норвежские эксперты, опрошенные The Barents Observer, лишь допускают, что изменение законодательства может повлиять и на дальнейшее рассмотрение этого дела.

🇷🇺 Но для российского присутствия на Шпицбергене главное уже произошло: Норвегия официально закрепила особую защиту снабжения удалённых поселений, под которую подпадает и Баренцбург.

Получилось достаточно наглядно: сначала российское судно оказалось под арестом, затем разгорелся спор о последствиях для сообщения с Баренцбургом — и вскоре в норвежских правилах появился отдельный механизм защиты таких поставок.

Политические трактовки у сторон останутся разными. А вот продукты, оборудование и всё необходимое для жизни российского Баренцбурга теперь защищены норвежскими правилами заметно лучше, чем ещё в начале сентября.

Подпишись на Bella Ciao 👍

🤔 Землетрус сколихнув Полтавську область

Сьогодні о 12:49 у Мачухівській громаді, Полтавського району, стався землетрус магнітудою 4,2 бала.

🔹 Поштовхи класифіковані як сильно помірні та зареєстровані на глибині 3 км. 🔹 Раніше вночі по об'єктах Нафтогазу в області було завдано ракетний удар. 🔹 Полтавщина є лідером в Україні за запасами газу, що становлять 29–30% від загальноукраїнських.

📍 Український інформаційний центр

🕯18 вересня внаслідок російського удару “шахедами” по Балаклії на Харківщині загинули двоє працівників газовидобувної компанії “Укргазвидобування”, що входить до групи “Нафтогаз”, — 57-річні Олександр Івченко та Роман Замета

Про це сьогодні повідомила пресслужба компанії.

Олександр Івченко був провідним фахівцем з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. Він працював у філії “Укргазспецбудмонтаж” від початку її заснування. У нього залишилися дружина та донька.

Роман Замета був мотористом цементувального агрегату Шебелинського цеху тампонажних робіт філії “УГВ-Сервіс”. Він працював у нафтогазовій галузі з 1999 року. Залишилися дружина та двоє синів.

«Нафтогаз» сообщил о невозможности восстановления объекта в Полтавской области после удара

Ночью российские войска нанесли ракетный удар по объекту нефтегазового комплекса в Полтавской области. По данным «Нафтогаза», не менее пяти ракет попали по технологическим сооружениям, которые уже долгое время не функционируют.

Этот объект с 2022 года неоднократно подвергался атакам с использованием дронов и ракет, в результате чего оборудование было выведено из строя. Текущая атака нанесла критические разрушения, что фактически исключает возможность восстановления и дальнейшей работы объекта. ⚡🔥🚀

👀 Подписаться на канал 📨 Прислать новость

📸 Вооружённые силы России ударом баллистических ракет расщепили на атомы объект нефтегазового комплекса в Полтавской области, восстановлению он не подлежит, сообщает «Нафтогаз».

🇷🇺 Подпишись на КРЫМЧАНИНА В МАХ 👉https://max.ru/Krymchanin_Z

‼️⚠️ Обещание Венгрии

Правительство Венгрии не допустит строительства на своей территории хранилищ нефтепродуктов для Украины. Об этом заявил премьер-министр страны Петер Мадьяр, комментируя меморандум о взаимопонимании между венгерской MOL и украинским "Нафтогазом".

Накануне "Нафтогаз" отрапортовал о достигнутом с MOL соглашении по строительству мощностей для хранения нефтепродуктов в Венгрии.

"Хранилище … не будет построено ни на венгерско-украинской границе, ни где-либо еще".

Как отметил премьер, в меморандуме сказано лишь о теоретической возможности подобной сделки, на реализацию которой понадобились бы годы.

При этом Мадьяр еще раз подчеркнул, что не позволит такой стройке даже начаться, пока у власти его партия.

В течение лета на объектах "Нафтогаза" в Полтавской, Харьковской и Сумской областях неоднократно происходили пожары после ударов ВС РФ. Ряд добывающих мощностей госкомпании оказались серьезно повреждены.

📱 ИнфоПартизан🇷🇺 📱 Чат 👇 📲ИнфоПартизан теперь и в MAX

"Нафтогаз" подтверждает, что в Полтавской области полностью уничтожен нефтегазовый комплекс.

Заявляется, что по цели была применена "баллистика".

🤬Вночі росія фактично знищила об'єкт нафтогазового комплексу на Полтавщині.

🌟Венгрия не допустит строительства у себя хранилища нефтепродуктов для Украины

Как заявил Мадьяр, меморандум о взаимопонимании по этому вопросу, подписанный венгерской компанией MOL и украинской "Нафтогаз", реализован не будет.

Подписывайтесь на 🌟 Разворот

В  Telegram 🚀 Новости, Чат

В МАХ 📲 Новости, Чат

Будьте в курсе событий!

Росіяни балістикою атакували об'єкт Нафтогазу на Полтавщині. Об'єкт відновленню не підлягає

Росіяни балістикою добили об’єкт «Нафтогазу» на Полтавщині

Вночі РФ вдарила щонайменше п’ятьма балістичними ракетами по технологічних об’єктах нафтогазового комплексу.

Об’єкт і до цього десятки разів атакували з 2022 року. Обладнання тривалий час не працювало, а після нинішнього удару руйнування стали критичними — відновлення та подальша робота фактично неможливі, заявили в «Нафтогазі».

🇺🇦 Підписатися на канал

На Полтавщині повторний удар ворога повністю знищив об’єкт нафтогазового комплексу: через критичні руйнування відновлення неможливе, — «Нафтогаз».

👺ПIДПИСАТИСЬ | МЕНЮ

росіяни атакували балістичними ракетами об’єкт нафтогазового комплексу на Полтавщині, розповіли в Нафтогазі.

Щонайменше п’ять ракет вдарили по технологічних об’єктах, які й так тривалий час зупинені та не працюють. Цей об’єкт з 2022 року уже десятки разів зазнавав російських атак, як дронами, так і ракетами, а його обладнання давно й надовго виведене з ладу.

Теперішній удар спричинив критичні руйнування, що фактично унеможливлює відновлення та функціонування об'єкта.

LB.ua у FB | Х | YouTube

❗️Ворог атакував об’єкт нафтогазового комплексу на Полтавщині

Щонайменше п’ять балістичних ракет вдарили по технологічних об’єктах, які вже тривалий час зупинені та не працюють. Цей об’єкт з 2022 року уже десятки разів зазнавав російських атак, як дронами, так і ракетами, а його обладнання давно й надовго виведене з ладу.

Нинішній удар спричинив критичні руйнування, що фактично унеможливлює відновлення та функціонування об'єкта.

🕊Instagram 😎 Facebook 📹YouTube 🥳Tik Tok

Венгрия не допустит строительства хранилищ нефтепродуктов для Украины на своей территории, заявил премьер-министр Петер Мадьяр.

🔷Венгерская нефтегазовая компания MOL и украинский «Нафтогаз» ранее подписали меморандум о сооружении таких объектов.

🔷Однако Мадьяр резко раскритиковал инициативу, заявив, что хранилище не будет построено.

Он также предупредил о последствиях действий MOL.

🌫 Подпишись на Ленд-ЛиZ Vолкова

Подписывайтесь на наши соцсети, чтобы всегда быть на связи.

ВКонтакте

Норвегия подыгрывает Украине в охоте за российскими активами, попирая нормы международного права

«Поздно вечером 2 сентября по прибытии в порт Баренцбург на Шпицбергене было арестовано российское исследовательское судно «Профессор Молчанов». В арктических широтах при попустительстве норвежских властей до «Молчанова» дотянулась рука вражеского газового монополиста — компании «Нафтогаз Украины». Она подала в Постоянную палату третейского суда (так именуется международный третейский суд в Гааге) иск к Российской Федерации на сумму 4,22 млрд долларов в качестве компенсации за активы, утраченные в результате присоединения Крыма к России в 2014 году. И в 2023-м добилась решения арбитража в свою пользу.

Россия считает претензии необоснованными, не признает юрисдикцию ППТС в данном деле, равно как и его решение, в разбирательстве не участвовала, а «Нафтогаз», подрядив команду международных юристов, развернул охоту за российскими активами в недружественных нашей стране юрисдикциях, при этом проценты и судебные издержки к сегодняшнему дню увеличили аппетиты наших оппонентов почти в полтора раза.

Норвежский Окружной суд Норд-Тромса и Сеньи 31 августа принял постановление об аресте «Профессора Молчанова» в целях принудительного исполнения неисполненных РФ обязательств. На основании этого решения губернатор Шпицбергена Ларс Фаусе направил распоряжение капитану судна Сергею Хохлову о запрете покидать порт. Никаких силовых действий в отношении судна, экипажа и его пассажиров не производилось. Пассажиры «Молчанова» — ученые, культурные деятели и журналисты — высадились на берег и неделю жили и работали в местном отеле; команда оставалась на судне».

(…) «И здесь можно было бы с досадой развести руками: дескать, сами подставились, — но возникает вторая правовая линия, которую совершенно явно перешел норвежский суд, поправ нормы международного права. Дело в том, что решено было арестовать российское судно в порту не материковой Норвегии, а на Шпицбергене, совершенно особой в правовом отношении территории».

Подробности тут: https://monocle.ru/monocle/2026/39/molchanov-mozhet-ne-smolchat/

Венгрия не допустит строительства у себя хранилища нефтепродуктов для Украины

Премьер-министр Венгрии Петер Мадьяр заявил, что меморандум о взаимопонимании по этому вопросу, подписанный венгерской компанией MOL и украинской "Нафтогаз", реализован не будет.

🔴 Читайте Sputnik Беларусь в МАКС

Очередной «дипломатический прорыв», проживший ровно сутки: как Петар Мадьяр повторяет трек Орбана * * Вчера украинское медиапространство развевалось оптимистичными заголовками: «Нафтогаз» и венгерский гигант MOL договорились о возможности хранения стратегических запасов украинской нефти в Венгрии. Были и громкие заявления о новом региональном формате «Карпатская восьмерка» (C8), куда якобы возвращается конструктив с Будапештом. Казалось, вот она - новая страница в отношениях.

Но радость длилась ровно 24 часа.

Сегодня премьер-министр Венгрии Петар Мадьяр вышел с холодной душем для украинских оптимистов и заявил, что его правительство не позволит создавать никаких украинских нефтехранилищ на своей территории из-за «рисков безопасности». Заодно он предположил, что и в формате «Карпатской восьмерки» Будапешт особого смысла не видит.

В результате выяснилось то, что должно было быть понятно с самого начала: * Меморандум - это не соглашение. Рамочные договоренности между бизнесом (MOL и «Нафтогазом») не стоят и бумаги, на которой написаны, если нет политического согласия правительства. * Смена фамилий в Будапеште не меняет политической сути. Мадьяр, который приходил в качестве обновления венгерской политики, в ключевых вопросах по Украине демонстрирует тот же риторический курс, что и Виктор Орбан: любой общий инфраструктурный или безопасностный проект моментально блокируется под предлогом «защиты национальных интересов». Очередная поучительная история о том, что преждевременные фанфары об «успехах дипломатии» стоит придерживать хотя бы до того момента, пока на документах не высохнет чернила.

Мадяр виступив проти зберігання української нафти в Угорщині.ㅤ

MOL і «Нафтогаз» домовилися про можливість зберігати стратегічні запаси української нафти на угорській території.

Однак прем’єр Угорщини заявив, що уряд не дозволить створити таке сховище, посилаючись на ризики для безпеки.

📣 Шановне панство, підписники та всі, хто любить історію, запрошуємо на традиційні посиденьки з друзями нашого каналу!

2026-й став роком нарощування взаємного тиску України та її ворога. Діпстрайки та мідлстрайки з нашого боку, ракетний та дроновий терор мирних міст – із ворожого. Удари по НПЗ і нафтогазовій інфраструктурі – з нашого. Спроби добити українську енергетику – з ворожого. Зупинка комерційної навігації в Чорному морі. Знищення складів. Удари по залізниці та іншій інфраструктурі. Експоненційне зростання виробництва засобів ураження з обох боків. У такий спосіб збільшується тиск. А заразом – збільшуються видатки на війну.

Дедалі більше голосів на Заході та в Україні кваліфікують цей етап як війну до першого економічного краху. В якому стані економіка ворога? І чи мають запас міцності наші спроможності?

🎬 Про те, чия система міцніше, говоримо в прямому етері з засновником ініціативи "Останній капіталіст" Валентином Краснопьоровим.

👉 Дуже просимо прокоментувати відео 💬 та обов'язково поставити лайк 👍 (ну або дизлайк 👎, якщо не сподобалося). І задонатити на поточний збір!

Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads

💼 «Нафтогаз» та ORLEN розширили партнерство: Україна отримає LNG і пальне на $500 млн

А можна ціни на паливо зменшити?

Тиць слухати

telegram | threads | fb | inst | подкаст