🌾 Щойно завершилася нарада з міністром аграрної політики та продовольства України Тарасом Висоцьким, під час якої обговорювалися надзвичайно важливі для аграріїв питання.
Насамперед йшлося про фактичне блокування роботи портів Великої Одеси та припинення експорту зерна. Через це агровиробники сьогодні практично позбавлені можливості реалізувати вирощену продукцію, а отже — забезпечити фінансування подальшої господарської діяльності.
Одним із можливих шляхів вирішення проблеми розглядається перенаправлення частини експортних потоків залізницею до країн Європи. Водночас викликає серйозне занепокоєння намір підвищити приблизно на 30% тарифи на залізничне перевезення саме аграрної продукції.
Під час обговорення я наголосив:
«Вважаю, що в нинішніх умовах варто переглянути доцільність підвищення тарифів на залізничні перевезення. Коли аграрії фактично втратили можливість експортувати продукцію через морські порти, будь-яке додаткове фінансове навантаження лише поглибить кризу в галузі».
Окремо обговорювали питання збільшення можливостей для зберігання зерна безпосередньо в господарствах шляхом забезпечення аграріїв полімерними рукавами. Міністр повідомив, що Міністерство вже звернулося до міжнародних партнерів із проханням надати відповідну допомогу.
Однак для сільгосппідприємств, які працюють у зоні активних бойових дій, таке рішення не є універсальним. Через постійні обстріли, атаки дронів та високий ризик пожеж зберігати зерно в рукавах у прифронтових громадах часто просто неможливо.
За умов заблокованих портів та суттєвого падіння внутрішніх закупівельних цін аграрії змушені вивозити врожай на елеватори та нести значні додаткові витрати на його зберігання.
Саме тому окремо звертаюся до пана міністра з проханням розглянути можливість запровадження хоча б часткової компенсації вартості послуг елеваторів для сільськогосподарських підприємств, які здійснюють діяльність у зоні активних бойових дій.
Ще одним надзвичайно важливим питанням є компенсація втрат за врожай, який неможливо зібрати через безпекову ситуацію.
Станом на сьогодні є розуміння, що Уряд опрацьовує механізм компенсації у розмірі близько 10 тис. грн за гектар посівів, знищених внаслідок пожеж. Це безумовно важливий крок.
Водночас практично не порушується питання компенсації за врожай, який залишиться незібраним через бойові дії. А саме ця проблема вже сьогодні стає критичною для багатьох господарств.
Є поля, які ще два місяці тому повністю оброблялися, однак сьогодні виїзд на них становить пряму загрозу життю людей. Є посіви, які пошкоджені пожежами лише частково, але направляти туди техніку означає свідомо наражати механізаторів на смертельну небезпеку.
Саме тому переконаний, що державна підтримка має охоплювати не лише площі знищених пожежею посівів, а й випадки, коли врожай неможливо зібрати виключно через бойові дії та реальну загрозу життю людей.
Сподіваюся, що під час підготовки остаточних рішень ця проблема також буде врахована, адже для багатьох аграріїв прифронтових територій вона є не менш важливою, ніж компенсація за знищені посіви.
