Революційна кава: як виключення Сирії зі списку спонсорів тероризму змінює країну - Atlantic Council
Сам по собі цей вчинок є звичною справою для мільйонів людей по всьому світу щодня. Однак у середу сирійський лідер Ахмед аль-Шараа потрапив на перші шпальти міжнародних ЗМІ, коли розрахувався за каву в ресторані в Дамаску за допомогою кредитної картки. Ще кілька днів тому такий спосіб оплати був би неможливим.
Це стало можливо завдяки понеділковій заяві Державного департаменту США про виключення Сирії зі списку держав-спонсорів тероризму (SST). Крім того, відомство скасувало статус угруповання «Фронт ан-Нусра», також відомого як «Хайят Тахрір аш-Шам» (ХТШ), як Спеціально визначеної глобальної терористичної організації (SDGT).
Хоча президент США Дональд Трамп поступово пом'якшував санкційний тиск на Сирію після повалення диктатора Башара Асада у грудні 2024 року, саме виключення країни зі списку SST та зняття терористичного тавра з ХТШ усунуло головну перешкоду на шляху до омріяної інтеграції Сирії у світову економіку. Саме це і відкрило шлях для закупівлі кави — фінансової операції за участю американської корпорації, яка за попереднього санкційного режиму була б суворо заборонена.
Що таке список держав-спонсорів тероризму (SST) і на що він впливає?
Державний секретар США має повноваження офіційно визнати іноземний уряд державою-спонсором тероризму, якщо він «неодноразово надавав підтримку актам міжнародного тероризму» відповідно до Закону про регулювання експорту 1979 року, Закону про іноземну допомогу 1961 року, Закону про контроль за експортом озброєнь або будь-яких інших відповідних законодавчих актів.
Оновлений перелік таких держав публікується щороку 30 квітня. Наразі у цьому чорному списку перебувають три країни: Куба, Іран та Північна Корея. Сирія ж перебувала у ньому з 1979 року — довше, ніж будь-яка інша держава з нинішнього переліку.
Наслідки отримання статусу SST є надзвичайно масштабними і здатні буквально паралізувати економіку підсанкційної країни. Вони включають:
• Заборони або суттєві обмеження на торгівлю;
• Блокування міжнародної допомоги;
• Обмеження доступу до глобальної фінансової системи, де домінують США.
Очевидні обмеження стосуються будь-яких товарів військового чи оборонного призначення, проте заборони можуть поширюватися і на продаж технологій та засобів зв'язку подвійного призначення — тих, що можуть використовуватися як у цивільній, так і у військовій сферах.
І хоча фінансова підтримка з боку Саудівської Аравії та Катару дозволила Сирії претендувати на кредити від Світового банку, країни зі списку SST зазвичай стикаються з нездоланними перешкодами в отриманні фінансової допомоги від Світового банку, Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших глобальних інституцій. Власне, побоювання Державного департаменту США щодо того, що статус SST зірве постачання гуманітарної допомоги на окуповані території України, стало однією з публічно озвучених причин, чому Росію не внесли до цього списку. Ця ідея активно обговорювалася після того, як російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну.
Інший, не менш важливий аспект — це неофіційний вплив статусу SST, який відлякує іноземні інвестиції. Навіть у тих сферах, де така діяльність не заборонена суворо, інвестори не мають жодного бажання вкладати свої гроші в країни-спонсори тероризму через низку факторів, зокрема через брак прозорості у питаннях фінансування тероризму. Юристи, які консультують інвесторів та корпорації, зазвичай рекомендують вживати заходів комплаєнсу, що виходять далеко за межі вимог закону. Вони вважають за краще перестрахуватися, щоб захистити своїх клієнтів і мінімізувати будь-яку потенційну юридичну відповідальність.
Що саме сталося?
Процес, який призвів до заяви Держдепу США, розпочався ще на початку цього літа. 8 липня відомство повідомило, що Дональд Трамп офіційно поінформував Конгрес про намір своєї адміністрації виключити Сирію зі списку SST. Це дало старт сорокап'ятиденному періоду розгляду в Конгресі, який і завершився нинішнім рішенням.
Виключення з чорного списку стало наступним логічним кроком у потеплінні відносин між Трампом та аль-Шараа. Їхня перша зустріч відбулася в Ер-Ріяді у травні 2025 року, а згодом, у листопаді 2025 року, аль-Шараа відвідав Білий дім. Послаблення санкцій та питання безпеки залишалися в центрі американсько-сирійських переговорів протягом усього минулого року.
Крім того, виключення ХТШ зі списку глобальних терористичних організацій (SDGT) мало критичне значення для легітимізації нового уряду Сирії, оскільки аль-Шараа та багато членів його кабінету були вихідцями саме з цього угруповання. Це рішення відкрило шлях до виключення ХТШ Управлінням з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) зі Списку громадян особливих категорій та заблокованих осіб («Списку SDN»).
Ще в липні 2025 року Держсекретар США скасував для ХТШ статус Іноземної терористичної організації (це окрема класифікація терористичних угруповань в уряді США). Тож перебування у списку SDGT залишалося останньою перешкодою на шляху до офіційної взаємодії Сполучених Штатів із цією організацією та її членами.
У сукупності всі ці кроки означають одне: Сирія відтепер відкрита для бізнесу. Певні фінансові операції, які раніше підпадали під жорсткі санкційні заборони, більше не потребують спеціальних чи генеральних ліцензій від OFAC.
Чому саме зараз?
Однією з імовірних причин, чому адміністрація Трампа пішла на цей крок саме зараз, є Китай, який активно розширює торговельні зв'язки із Сирією. За даними Обсерваторії економічної складності (OEC), у період із червня 2025 року до червня 2026 року обсяг китайського експорту до Сирії зріс на понад 300 відсотків — із 33,3 млн доларів до 150 млн доларів. Це значно перевищило показники американського експорту до Сирії за аналогічний період, причому головним рушієм такого стрімкого зростання став продаж технологій.
Доки Сирія залишалася у списку держав-спонсорів тероризму (SST), продаж американськими компаніями та їхніми союзниками електроніки, комп'ютерної техніки, телекомунікаційного обладнання та інших товарів «подвійного призначення» неминуче стикався б із тривалими бюрократичними затримками через необхідність отримання ліцензійних винятків. Усі країни зі списку SST належать до «Групи країн E» відповідно до Правил експортного контролю США, встановлених Бюро промисловості та безпеки (BIS). Це означає повну заборону на експорт таких товарів зі США без отримання спеціальних дозволів.
Тепер BIS має можливість виключити Сирію з цього списку. На початку цього року Міністерство зв'язку та інформаційних технологій Сирії заявило, що американські торговельні обмеження «перешкоджають доступності багатьох технологій та послуг зі США на сирійському ринку», і наголосило, що радо вітатиме американський бізнес, щойно для цього з'являться відповідні умови.
Стурбованість Вашингтона тим, що Сирія переорієнтовується на китайські технології, продиктована не лише комерційними показниками, а й міркуваннями національної безпеки. З погляду національної безпеки США, продаж Сирії саме американських та європейських технологій є набагато пріоритетнішим.
Яскравим прикладом того, як статус SST ставав на заваді такій співпраці, є історія взаємин Сирії з фінським телекомунікаційним гігантом Nokia. У серпні 2025 року сирійське Міністерство зв'язку та інформаційних технологій анонсувало повернення Nokia на ринок країни. Однак укладання угоди на суму 30 000 доларів щодо постачання телекомунікаційного обладнання для сирійського парламенту затягнулося на довгі місяці. Процес зрушив з мертвої точки лише в червні, коли компанія нарешті отримала американську ліцензію. Ця затримка створила реальний ризик того, що Сирія буде змушена шукати інших постачальників телекомунікаційних послуг — наприклад, звернутися до китайської Huawei.
Що буде далі?
Виключення Сирії зі списку SST відкриває шлях до кількох важливих кроків для реінтеграції країни у світову економіку, проте ці процеси не відбудуться автоматично.👇
