Oleksandr Syrskyi — August 2026

Российские штурмовые группы закрепились на юго-восточной окраине Орехова. Украинский эксперт Константин Машовец признаёт: «целому ряду групп численностью по 2–3, иногда 4–5 человек удалось закрепиться в зданиях».

Противник, выполняя приказ «Драпатого», держится любой ценой — напоминает стиль Сырского. Однако сил для вытеснения не хватает, поэтому ВС РФ наращивают присутствие малыми группами. Карта Deep State традиционно запаздывает. Очевидно, что удержать Орехов Киеву становится всё сложнее.

Окулист

Комусь Сирський може не подобатися з певних причин. Але звинувачувати Сирського у всіх проблемах? Хмара теж винен? Що буде далі? Скажуть, що Буданов винен? Це вже занадто, — зазначив президент Зеленський

❗️ЧП Україна 🇺🇦

Може комусь не подобатися Сирський з тих чи інших причин. Але гасла "Сирський – чорт"? "Хмара – чорт"?.. А далі що буде? Скажуть "Буданов – чорт"? Слухайте, це перебор, – Зеленський

А уявляєте, якщо скажуть «Зеленський - чорт»? Я думаю, станеться Рагнарьок. Не менше.

Відставка з посади міністра оборони Михайла Федорова місяць тому спровокувала протести у багатьох містах України.

Люди, що виходили на площі, вимагали від президента пояснень, чому було необхідне звільнення ефективного, на їхню думку, міністра після лише пів року на посаді. Вони вимагали повернути Федорова, а натомість звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, розбіжностями між якими Зеленський пояснив своє рішення про відставку міністра оборони. Останній наголошував, що мав місце не особистий, а «світоглядний» конфлікт із головкомом — щодо підходів у веденні війни.

Президент пішов на поступки частково, замінивши генерала Сирського, імідж якого на той час погіршився, зокрема, у звʼязку з викритими журналістами випадками нелюдського поводження із військовослужбовцями у штурмових полках, на Михайла Драпатого, який у 2025 році очолив Угруповання об’єднаних сил ЗСУ, а до цього серед його заслуг називали успішний контрнаступ після прориву росіянами кордону на півночі Харківщині у 2024 році.

Федоров привітав це призначення. Натомість його самого на посаду міністра Зеленський не повернув. Усі інші пропозиції президента Федоров відкинув, стверджуючи, що лише ця посада допоможе йому реально впливати на ситуацію, зокрема, у боротьбі з корупцією в оборонній сфері.

Протести на підтримку ексміністра тривали місяць — доки народні депутати, які мали затвердити на посади до міністерств, не повернулися з канікул. 18 серпня президент подав до Верховної Ради кандидатуру виконувача обовʼязків керівника СБУ та керівника Центра спеціальних операцій «Альфа» Євгенія Хмари як очільника Міноборони, і народні депутати розглянули її на наступний день.

На ці два дні протести перемістилися з площі Франка, що поряд із Банковою, до Маріїнського парку, ближче до будівлі парламенту. Активісти звідти уважно спостерігали за подіями у сесійній залі в день голосування, а ввечері знову зібралися на площі Франка, і у той же день оголосили про припинення протестів.

Більше про те, як вулиця спостерігала за призначенням нового, вже пʼятого з початку повномасштабного вторгнення очільника одного з ключових міністерств — у матеріалі «Ґрат».

📷 Фото: Протест проти призначення Євгенія Хмари Міністром оборони та на підтримку його попередника Михайла Федорова під Верховною Радою під час засідання парламенту, 19 серпня 2026 року. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

🎙 Федоров против Зеленского. Украина проведет выборы? | Подкаст «Что это было?» в YouTube

Бывший министр обороны Украины Михаил Федоров призвал провести в стране выборы. По его словам, украинская демократия не может быть в заложниках у России. Федоров занимал пост министра обороны с января до июля 2026 года. Владимир Зеленский уволил его, как сообщалось, из-за конфликта с главнокомандующим ВСУ Александром Сырским, который тоже был уволен. С момента увольнения Федорова и до сих пор в городах Украины проходят протесты с требованием вернуть его на пост министра.

❓ Что происходит в Украине? Можно ли провести выборы, как хочет Федоров? И усиливаются или ослабляются позиции президента Зеленского из-за популярности бывшего министра и новых антикоррупционных расследований в Украине?

Обо всем этом рассказывает обозреватель Константин Скоркин.

00:00 Приветствие. Ведущий — Олег Антоненко 01:15 Кто такой Михаил Федоров 03:58 В чем секрет популярности Федорова 05:59 Почему протесты не изменили решение Зеленского уволить Федорова 08:16 Что сказал в своем обращении Федоров 10:42 Почему Федоров избегал прямой критики Зеленского 11:29 Какая реакция на это выступление Федорова 15:10 Новое расследовании НАБУ «Форрест Гамп», что это за дело 19:52 Снижает ли это расследование популярность Зеленского 23:13 Могут ли в Украине пройти президентские выборы во время войны

🔗 Сайт без VPN | YouTube | Рассылка | Новое приложение BBC World Service

Наступальна операція на Олександрівському напрямку, яка розпочалася ще наприкінці квітня, фактично стала останнім великим наступальним задумом Сирського на посаді головкома.

За нашою інформацією, він також розглядав можливість проведення деяких цікавих операцій на Запорізькому напрямку, однак був звільнений раніше, ніж справа дійшла до їхньої реалізації.

«Українська правда» ж у своєму великому матеріалі розкриває деталі вже втіленого плану.

Головною ціллю було відтягнути російські сили з Гуляйпільського напрямку, зірвати їхній наступ у бік Оріхова та убезпечити Запоріжжя. Паралельно українські війська мали максимально витіснити росіян з Дніпропетровщини.

Сам удар готувався максимально приховано і фактично йшов у тил російського ударного угруповання, через що командуванню ЗС РФ довелося перекидати сюди резерви й навіть повертати окремі частини 90-ї дивізії з-під Покровська.

Замість класичних лобових штурмів українські десантники та штурмовики активно застосовували тактику інфільтрації: невеликими групами проходили вглиб позицій ЗС РФ, обходили їх та відрізали від основних сил. Перші тижні росіяни навіть не до кінця розуміли масштаб того, що відбувається.

Друга фаза наступу почалася 5 травня одразу на смузі фронту понад 50 кілометрів. Для її проведення сюди додатково перекинули 78-му, 79-ту та 80-ту бригади ДШВ.

У результаті російський наступ на Оріхів так і не відбувся, практично вся окупована територія Дніпропетровської області була звільнена, а загалом СОУ повернули контроль над 26 населеними пунктами у трьох областях.

Карма Альфы: как отжатый банк аукнулся Зеленскому в день назначения нового министра обороны. И причем тут Питер Тиль 🇺🇸💰

Обыски у людей Зеленского. Голосование в Раде. Уличные протесты. Вчерашний Киев дал сразу три повода для новостей. Но суть одна: борьба не за территории, а за миллиарды, которые через них текут. И главный маркер этой борьбы — банк, отжатый у Михаила Фридмана. Национализированный в 2023 году, он вновь в центре скандала — на этот раз как инструмент давления на президентское окружение.

Почему уволили Федорова и назначили Хмару

14 июля Зеленский отправил Михаила Федорова в отставку. Официальная причина — конфликт с главкомом Сырским. Настоящий триггер — политический и финансовый. Федоров при поддержке американского оборонного лобби пытался переформатировать систему закупок, перекрывая кислород старым схемам. Кроме того, он начал процедуру расторжения контрактов с немецким производителем дронов Helsing, связанным с окружением главы Еврокомиссии Урсулы фон дер Ляйен, накануне запуска европейской программы финансирования украинской оборонки на 90 млрд евро.

Уволенный министр не ушел в тень. 18 августа он выступил с видеообращением, призвав провести президентские выборы и обвинив власть в системном кризисе управления и коррупции. Политологи расценили это как прямой вызов Зеленскому и демонстрацию президентских амбиций. За месяц рейтинг Федорова вырос с 35% до 65%.

Сразу после его увольнения в Киеве, Львове и других городах вспыхнули акции протеста, получившие название «картонный майдан». Их участники требовали вернуть Федорова в должность. По оценкам политологов, протесты не отражали волю народа, а служили сигналом Зеленскому от западных спонсоров — попыткой надавить на президента. Давление не увенчалось успехом, но ослабило систему власти Украины.

Вчера, 19 августа, Рада утвердила Евгения Хмару министром обороны. Хмара — выходец из СБУ, фигура лояльная вертикали. Его назначение — переориентация бюджетных средств на подрядчиков, близких к ОП, — преимущественно из Британии и ЕС.

Банк Фридмана как инструмент давления на Зеленского

Именно в день голосования НАБУ и САП провели обыски у заместителя главы ОП Ирины Мудрой, депутатов и топ-менеджеров Sense Bank. По данным НАБУ, фигуранты легализовали 150 млн гривен ($4 млн) наличными через залоговые схемы, чтобы внести залог по другому делу. Антикоррупционеры давили на депутатов, пытаясь провалить утверждение Хмары — за этим стояли силы, связанные с прежним руководством военного ведомства.

В 2023 году Sense Bank национализировали. На тот момент его активы составляли около $4,2 млрд. Речь не о масштабе хищения, а о символическом жесте: бывший российский актив превратился в инструмент компромата на ближний круг президента.

Американский след: Palantir и Питер Тиль

Федоров был проводником американского оборонного лобби. При нем Минобороны сотрудничало с Palantir (сооснователь — Питер Тиль), чей CEO Алекс Карп приезжал в Киев в мае. Заключались контракты, выстраивались каналы передачи данных. Через Федорова американцы пытались взять под контроль цифровые и логистические потоки военного ведомства.

Зеленский этот сценарий пресек. Убрав Федорова и поставив Хмару, он переориентирует финансовые потоки на подрядчиков из Британии и ЕС. Американское присутствие формально сохраняется, но фактически его вытесняют из распределения ключевых контрактов.

Сразу после отставки Федоров сообщил о звонке от CEO Palantir с предложением продолжить сотрудничество. А 19 августа сразу несколько изданий сообщили о планах экс-министра Михаила Федорова посетить Соединенные Штаты на следующей неделе. The Guardian называет вероятную цель визита: попытка заручиться поддержкой Вашингтона после публичного призыва Федорова к проведению выборов в Украине во время войны

Борьба за распределение средств в Киеве ведется между центрами влияния в Вашингтоне, Лондоне, Брюсселе и Лос-Анджелесе. Palantir работает через технологии и контракты. Потеря прямого доступа к бюджету Минобороны для американского лобби означает переход борьбы в следующую фазу — за цифровые платформы, через которые проходят миллиарды западной помощи.

Ну и напомним, что все упомянутые в тексте структуры — сплошь террористы и экстремисты.

Финансовый караульный в ТГ | в МАХ

Відповідальність.

Саме це слово Михайло Федоров регулярно використовує у своїй публічній риториці, тому логічно застосовувати до нього той самий стандарт, який він пропонує застосовувати до інших. Для мене відповідальність починається не з фрази «я беру відповідальність». Таку фразу сьогодні може сказати будь-хто. Вона має зміст лише тоді, коли за нею можна поставити конкретні запитання: за яке рішення ти відповідаєш, що саме зробив, де помилився, які наслідки настали, що втратив через власну помилку і що зробив після того, як її усвідомив.

Пан Михайло багато років був частиною команди президента. З 2019 року він займав найвищі державні посади — міністр цифрової трансформації, віцепрем'єр, з січня 2026 року міністр оборони. Він формував команди, впливав на кадрові рішення, будував вертикалі управління, був одним із найбільш публічних представників влади і протягом семи років асоціював себе з цією командою. Тому коли сьогодні він говорить про системні проблеми держави, корупцію, втрату довіри, кризу управління або відсутність надії, для мене природно виникає питання: яку частину всього цього він відносить до власної відповідальності?

Мені недостатньо почути, що людина «не свята», що вона «теж помилялася» або що «треба було сильніше боротися». Це дуже зручні формулювання. Вони створюють враження самокритичності, але майже нічого не пояснюють. Якщо ти справді говориш про відповідальність, назви свої конкретні помилки.

Без цього виникає дуже зручний простір для політичної святості. Усе хороше легко записується Михайлу в заслугу, а все погане пояснюється президентом, оточенням, системою, корупціонерами або кимось іншим.

Можливо, частина цього відповідає дійсності. Але для такого висновку потрібна конкретика. Інакше це вже не аналіз, а створення політичного міфу.

Це добре помітно, коли порівнюєш його власні публічні висловлювання. 16 липня, одразу після відставки, він говорив про Сирського в максимально персональній формі: що той «не готовий особисто в очі говорити про проблеми», що він «плете інтриги», що він «поставив ультиматум», що замість того, щоб «асиметрично перемогти росію», він «придумав, як розколоти країну».

29 липня в інтерв'ю Українській правді причина відставки вже інша: закупівлі й тендери. «Причина, яка пов'язана із закупівлями, з тендерами, з тим, що ми почали перебудовувати процеси в цьому напрямку — це викликало велике незадоволення».

Пізніше з'являється теза про те, що він не воює з конкретними прізвищами, а бореться із системою.

Раніше звучав образ менеджера, який не бореться за посади. Тепер він завуальовано говорить про політичні амбіції.

Я не бачу проблеми в тому, що людина змінює думку. Змінюються обставини, з'являється нова інформація, людина набуває нового досвіду. Проблема починається тоді, коли між кількома суттєво різними версіями однієї події немає пояснення.

Якщо твоя позиція змінилася, скажи коли і чому. Якщо політичні амбіції з'явилися після відставки, це можна прокомунікувати. Якщо вони існували раніше, варто це визнати.

Це і є відповідальність за власні слова.

Те саме стосується слів про стару систему. У зверненні 18 серпня Федоров сказав: «ми не маємо права дати старій системі забрати у людей надію».

Що таке «стара система»?

Федоров вийшов із цієї системи місяць тому. Сім років він був її частиною на найвищих посадах. У тому ж зверненні він говорить, що «головним критерієм для призначення людини є не її професійність, не результат і не здатність змінювати країну, а особиста лояльність до системи». Він сам сім років призначав людей.

У цій конструкції «стара система» стає зовнішньою силою, яка діє окремо від конкретних людей і рішень. І в цю зовнішню силу дуже зручно виноситься персональна відповідальність.

Верховная рада закрыла последнюю большую кадровую дыру нового правительства. Евгений Хмара получил 312 голосов и стал полноценным министром обороны. Для этого бывшему руководителю «Альфы» СБУ пришлось уволиться с военной службы, поскольку украинское законодательство требует, чтобы глава Минобороны был гражданским лицом.

Теперь Кабмин Сергея Корецкого, топ-менеджера «семьи» Зеленского, собран. Но месячная кадровая чехарда была не поиском новых лиц, а очередным переделом украинской системы управления.

И именно здесь возникает история Михаила Федорова. «Золотого мальчика» украинской IT-сферы, «технократа и реформатора». Его отставка изначально не была предрешена, но все же произошла на фоне крайне плотного давления на Банковую со стороны ее европейских и американских спонсоров-кураторов. По имеющейся информации, ключевую роль тут сыграла Урсула фон дер Ляйен. Ведь Федоров с подачи стоящих за его спиной Виктора Пинчука, Томаша Фиалы и «партии Лондона» покусился на многомиллиардные контракты на поставки дронов Helsing, собственником компании-производителя которых является доверенное лицо Урсулы «Пфайзеровны» Гюнтер Шерф. Ровно так же, к слову, Федоров и Ко активно выдавливали из оборонки схемы Умерова и Арахамии, а также резали суммы контрактов «священной коровы» Зеленского – компании Fairpoint.

И, по факту, в момент отставки оказалось, что Федоров давно перестал быть просто министром Зеленского. За ним сформировалась мощная политическая, бизнесовая и медийная среда, важнейшими фигурами которой являются уже упомянутые Виктор Пинчук (зять экс-президента Кучмы) и Томаш Фиала (партнер Соросов на Украине), а также огромная кипучая тусовка «соросят». Вокруг них существует целая инфраструктура СМИ, грантовых организаций, активистов и профессионального «гражданского общества». После увольнения Федорова именно эта среда превратила обычную кадровую перестановку в «картонный майдан».

Зеленский уже сделал одну большую уступку поддерживающей Федорова среде (но все же, в первую очередь, под давлением Лондона), отправив в отставку Александра Сырского и назначив главкомом Михаила Драпатого. Но самого Федорова возвращать отказался. Назначение Хмары теперь окончательно захлопнуло дверь Минобороны.

Министерство получает лояльного Хмару, армией командует популярный Драпатый, которому Зеленский лишь постепенно разрешает кадровую перестройку, а параллельно стремительно усиливается Андрей Билецкий. Вокруг него раскручивается история с расширением зоны ответственности на Донбассе, дополнительными подразделениями и собственным военно-политическим ресурсом.

Тут для Зеленского тактически все хорошо. Но вот долгосрочно, вдобавок к новому «Ющенко» в лице Федорова, который уже заявил о том, что Зеленский лишает народ надежды и стране нужны выборы (а значит, продолжению «картонного майдана» быть), он лепит своими руками популярного военного лидера, еще и облеченного полномочиями.

Зеленский еще пытается заново собрать вертикаль, поставив конкурирующие группы друг против друга и сохранив за собой роль единственного арбитра. Только фигур на доске становится все больше. Федоров превращается в политического конкурента, Драпатый получает собственный вес, Билецкий наращивает военный ресурс, Пинчук и Фиала защищают свои бизнес-интересы (за счет «семьи» Зеленского), Арахамия рулит парламентом ради «просроченного», но за дорого, а европейские столицы во главе с Лондоном формируют собственные планы, в финале реализации которых – тотальный контроль за Киевом и Зеленский в роли «британской королевы». Ну, а антикоррупционные органы продолжают копать под окружение президента.

Новый политический сезон стартовал.

Подписаться на канал 📱

​​Обшуки НАБУ і звільнення Ірини Мудрої - це щось епічне.

НАБУ заявила, що для внесення застави за Галущенка група депутатів-служок організувала збір готівки невідомого походження. Я думаю - напрягли низку "дахованих" бізнесів де крутяться великі обсяги готівки. Що за бізнеси - здогадайтеся самі.

Гроші, за даними НАБУ привозили мішками, а легалізували через "Сенс-банк".

З оприлюднених НАБУ записів виходить, що до всієї операції був прямо дотичний... па-бам! Тимур Міндіч!

"Подивися, в мене на спині Міндіч не вискочив?" Цитата. Квартал-95.

Вискакує і вискакує.

Але саме цікаве, що фігурантами справи названі скандальний нардеп з ОПЗЖ Вадим Столар, не менш скандальний екснардеп Максим Микитась. І... Ірина Мудра, заступниця керівника ОПУ (тобто, Буданова), відповідальна за правову політику та міжнародні суди.

Коаліція "Слуга ОПЗЖ" працює вправно.

А ми голову ламаємо, чому нам Захід так недостатньо допомагає? Може тому, що про "двушечки на Москву" давно знають у ЦРУ, МІ-6 та БНД? І навіть про кількість "двушечок на Москву"?

І ще. Ірина Мудра - це та сама, яку Петро Порошенко звинуватив у тиску на суд в справі санкцій Зеленського проти п'ятого президента.

Уже прозвучало припущення, що Мудру записував... Микитась. Там окремий детектив.

А тепер пригадуємо. Галущенко, Пронін, Єрмак, Кулеба - під підозрою. Костін, Клименко, Іващенко, Умеров, Федоров, Свириденко, Сирський, Ливиненко - відправлені у відставку. Стефанішена зірвала джекпот, вона у відставці і під підозрою.

Хто всі ці люди? Це ті хто на РНБО голосували за санкції проти Порошенка. І от тепер Ірину Мудру звільняють з ОПУ зразу після обшуку.

Я писав, не треба бути дотичним до впровадження санкцій проти Петра Порошенка. Не до добра це. Погано закінчується.

Спецоперация «Форрест Гамп» — это еще смешнее, чем спецоперация «Мидас». В НАБУ работают остроумные ребята.

Выбив почти все окружение Зеленского и вплотную подобравшись к самому «Вове» (такое имя фигурирует на пленках Миндича и вряд ли речь о Петре Порошенко*), «еврогеи» и «соросята», которые хотят, чтобы западная помощь шла на войну с Путиным, а не в карманы «зеленым наркоманам», выдвинули своего кандидата на замену Зе — Федорова. Федоров уже напрямую заявил о том, что «система сгнила» и потребовал выборов во время войны. Любой другой за такое тут же получил бы «пидозру» от СБУ за «распространение пророссийских нарративов», но Федоров — не любой другой.

В руках Зе все еще находятся все силовики (кроме НАБУ, естественно), суды и парламент. Нынешняя ставка — контроль над ВСУ. Лояльного главкома Сырского Зелю заставили снять, заменив его на нелояльного Драпатого. Но поставив СБУшника Хмару министром обороны, Зеля мог бы сохранить контроль.

Сегодня голосование в Раде за назначение Хмары. И «вдруг» начинается «беги, Форрест, беги». Связанный с НАБУ нардеп-«соросенок» Железняк сообщает, что операцию проводят против замглавы ОП Мудрой. Глава ОП сейчас — Буданов*, но у него там нет или почти нет своих людей, там все еще сидит шайка Ермака. Поэтому, что происходит, думаю, не сложно понять.

Суть вопроса такова: 🔹экс-министра энергетики Галущенко посадили за разворовывание западной помощи на укрепление энергообъектов (пленки Миндича); 🔹некоторое время он отсидел, но в итоге за него внесли 150 млн грн залога и он вышел; 🔹часть залога (87 млн), как выяснилось, внесли через государственный «Сенс Банк», обойдя финмониторинг на предмет происхождения средств; 🔹следствие считает, что «неустановленные лица из Офиса Президента» (ахаха!!!) поставили перед замглавы ОП Мудрой задачу взять банк под контроль, что и позволило провести операцию по «спасению рядового Райна», т.е. Галущенко. Одно из названий операции — «спасение рядового Райана»; 🔹вместе с Мудрой в деле фигурируют известный коррупционер и экс-нардеп Микитась, а также действующий нардеп Столар, который контролирует в раде группу «Восстановление Украины». Интересно, проголосует сегодня эта группа за назначение Хмары или нет?

Галущенко назвали «рядовым Райаном» потому что его надо было спасать (из тюрьмы), а «Форрестом Гампом» — потому что он «недоумок». Прям так фраза на пленках и звучала: «Недоумок записал на своих детей воровство денег и оплату их учебы». В смысле украденную западную помощь Галущенко пустил на обучение своего сына в элитном швейцарском колледже Beau Soleil.

Вы представляете, что бы сейчас происходило на Украине, не будь войны, которая неизбежно сплачивает «вокруг флага»? Спецоперация «Ночь длинных ножей», спецоперация «Бесславные ублюдки», спецоперация «Поймай меня, если сможешь» — какие еще варианты?

*террористы

Подписывайтесь на канал https://t.me/red_wolf_says

В окружении нового главкома Михаила Драпатого рассматривается масштабная кадровая перезагрузка ВСУ. Суть не в точечных заменах, а о последовательном демонтаже вертикали, сформированной при Александре Сырском. Главный противник таких трансформаций Ермак, который продолжает влиять на Зеленского и хочет сохранить контроль над выстроенной им вертикалью когда он был Главой ОП.

По информации источников, Драпатый хочет убрать ключевых людей прежней команды и заменить их офицерами, которым доверяет лично. После назначения Драпатого были проведены первые кадровые перестановки в Сухопутных войсках и начались изменения на уровне командиров бригад.

Проблема для Драпатого находится не столько в Генштабе, сколько на Банковой. Для Офиса президента полная зачистка людей Сырского означает потерю управляемости старой военной вертикалью и одновременно создание новой системы влияния, которую придется заново выстраивать.

Поэтому процесс, судя по всему, пытаются затормозить. Банковая готова согласиться на демонтаж наиболее токсичных фигур, но не заинтересована отдавать Драпатому полный контроль над кадровой системой ВСУ. Отсюда и разница между публичным заявлением о «перезагрузке армии» и реальными темпами кадровых решений.

По информации источников из Генштаба основной конфликт пройдет вокруг второго эшелона командования. Если Драпатый получит возможность самостоятельно менять командиров корпусов, бригад и ключевых штабных офицеров, это станет фактическим завершением эпохи Сырского. Если Банковая продолжит блокировать назначения, внутри ВСУ сформируется двойная вертикаль: формально армией руководит Драпатый, а значительная часть старой системы сохраняет доступ к политическому центру.

👉Подпишись на Дайджест Z

Драпатий спростував фейки…

Якби Сирський все спростовував то в нього 24/7 пости були б зі спростуваннями.

Свежая генеральская кровь

Летом с интервалом всего в несколько недель в высшем военном командовании России и Украины произошли знаковые изменения. Генерал-полковник Валерий Солодчук, ранее командовавший группировкой «Центр» и отличившийся при освобождении Красноармейска, был назначен заместителем министра обороны, ответственным за службы тыла. На его место перешел генерал-полковник Андрей Иванаев, возглавлявший группировку «Восток». А его должность, соответственно, перешла к генерал-лейтенанту Петру Болгареву, бывшему начштаба этой группировки. Наконец, генерал-полковник Денис Лямин, ранее занимавший пост начштаба группировки «Центр», был назначен командующим новым родом войск — Войсками беспилотных систем.

Объединяет всех назначенцев огромный боевой опыт, полученный в самых горячих точках СВО, а также умение проводить крупные оперативно-стратегические операции, благодаря которым в условиях «килл-зоны» удавалось прорывать фронт. Кроме того, это молодые генералы (средний возраст — 51 год) со свежим взглядом на актуальные запросы армии. Принципиально важно, что двое из них будут заниматься важнейшими хозяйственными направлениями — тылом и дроновой революцией — и вольют новую кровь в среду так называемых паркетных генералов, сохраняя в то же время лучшие традиции отечественной военной школы.

Кадровые решения на Украине во многом были вызваны политическим кризисом после отставки министра обороны Михаила Федорова. Владимир Зеленский назначил главкомом 43-летнего генерал-майора Михаила Драпатого.

Широкую известность Драпатый получил еще в 2014 году, когда его танк протаранил баррикады сторонников «русской весны» в Мариуполе. В 2021 году он прошел курсы оперативно-стратегической подготовки и был награжден почетным мечом от британского посла. Во время СВО появлялся на ряде сложных направлений, где получил противоречивые оценки за свою работу, но был публичным, модным и агрессивным, а потому популярным. Кроме того, его всегда отличали националистические взгляды и незамутненная ненависть к русским: уже после назначения он заявил, что российская нация не имеет права на существование, а жителей Донбасса назвал «отрыжкой Советского Союза». Такой генерал нынешний киевский режим не предаст и на тайные переговоры с Москвой не согласится.

На первый взгляд перестановки в военных структурах говорят о том, что Украина и Россия рассчитывают на продолжение армейского строительства. Но в отличие от преемственности российской кадровой школы Киев продолжает революционную перестройку: если Валерий Залужный, первый главком эпохи СВО, был, скорее, апологетом советской системы, а сменивший его Сырский хоть и пытался делать реверансы в сторону союзников, но все же оставался наследником советской школы, его воспитавшей, то Драпатый абсолютный апологет западной военной системы и мысли. Его молодость и отсутствие образования не позволяют предположить наличие фундаментальных знаний для системного преобразования армии в военное время, зато он понимает, как подстроиться под требования западных кураторов, умеет мотивировать бойцов и проводить отдельные операции оперативно-тактического уровня.

Назначение Драпатого во многом стало политической жертвой Зеленского, но несущественной — на крупные наступательные операции в Киеве больше не рассчитывают, а вот яркие военные акции с информационно-диверсионной поддержкой у украинского руководства пользуются большим спросом. Драпатый для этих целей подходит лучше Сырского. Так Украина продолжает переход на формат полупартизанской и полутеррористической войны. Скорее, такой оттенок имеет для Киева ставка на «инфраструктурную войну», которую он делает сегодня.

Тогда как российский Генштаб раз за разом предлагает украинцам крупные операции стратегического формата, сведенные единой логикой и смыслом, которые удается купировать разве что благодаря недоисчерпанному мобилизационному потенциалу Украины: Сырского же не случайно в войсках считали «мясником». Только большими жертвами экс-главкому удавалось останавливать прорывы ВС РФ — в этом он действительно был «успешен».

https://t.me/sowa_expert «Монокль»

Вперше після призначення нового Головкома побувала на фронті.

Ніколи не переставала відвідувати зону бойових дій, але це ставало дедалі екстремальнішим, адже доводилося мати справу не лише з фізичною небезпекою через обстріли, дрони та інші фактори війни, а й із гонитвою Сирського та його наближених за тим, щоб я не мала інформації про їхні зловживання, неадекватні накази та про те, що насправді відбувається. Врешті, наприкінці, оминала штаби та працювала безпосередньо на позиціях дронщиків, у фронтових містах тощо. Ніколи не переставала адвокатувати те, що і як відбувається. Зокрема, що проблеми з обороною Донецької області замовчувалися, а ресурси перенаправлялися на інші напрямки. Так, зокрема, ворог майже захопив Костянтинівку, вже не кажучи про Покровськ чи Селидове значно раніше. Це був складний і водночас максимально відвертий період, який залишив багато вражень від кооперації та пошуку істини. Також це був період інтенсивної роботи щодо евакуації цивільного населення зі спецпризначенцями Нацполу та опрацювання відповідного закону. Тут спасибі Клименку.

Дякую всім і кожному, хто допомагав. Зараз, звичайно, у військах відчувається свіже повітря. Уже деякі репресовані командири, яких знаю і поважаю, повернулися із заслання, уже буквально за тиждень помітна інша динаміка рішень, бойовий дух. Люди менш затиснуті. Що і як буде далі — важко сказати, але надія у військах є.

Із предметного: нарешті те, що відбувається з просуванням росіян до Краматорська, стало пріоритетом, і вже є певні системні зміни. А вигнання ворога з Дніпропетровської області дуже швидко довели до логічного завершення, що дало змогу приділити увагу іншим напрямкам. Для цього потрібно було буквально кілька рішень, які затягувалися й не приймалися.

Фото: У Дружківці цього тижня. На жаль, місто вже не має жодної цілої будівлі.

Полковник Еміль Ішкулов, екс-командир 🤍80-ї ОДШБр найближчим часом очолить 11-й армійський корпус, — джерела УП

11-й АК веде оборонну операцію в стратегічно важливому районі Словʼянсько-Краматорської агломерації.

На цій посаді заступник командира 💟7-го корпусу ДШВ замінить бригадного генерала Олексія Майстренка.

Українська правда повідомляє, що таким чином Головком Драпатий реабілітує Ішкулова, якого свого часу зняв з посади комбрига 80-ї ОДШБр Сирський через відмову вести своїх людей в Курську область. Водночас, співрозмовники видання відзначають високі управлінські навички полковника, що має суттєво посилити стратегічні напрямки фронту.

🫡https://t.me/operativnoZSU/

Екскомандир 80-ї бригади Десантно-штурмових військ, нинішній заступник командира 7-го корпусу ДШВ, полковник Еміль Ішкулов найближчим часом очолить 11 корпус Сухопутних військ, який нині відповідає за оборону двох ключових міст Донеччини – Краматорська та Словʼянська, повідомили УП троє співрозмовників у Силах оборони.

Усі співрозмовники УП серед військових доволі високо оцінюють навички та управлінські якості Ішкулова. Військові 80-тки, які воювали під його командуванням, окреслюють Ішкулова як дуже вимогливого командира.

💬 Новопризначений головком Драпатий вирішив "реабілітувати" Ішкулова після Курської операції – тоді він відмовився вести свою 80-ту бригаду на територію Росії, чим "заслужив" немилість з боку Сирського і потрапив на посаду заступника командира 7-го корпусу ДШВ

Добрый вечер, с вами русский человек (ныне с ником диванный контрразведчик)

Что ж, произошло точно, как я говорил ранее. Противник стянул еще больше бригад на это направление и угрожает нам ПОЛНЫМ окружением Андреевского выступа, а затем двинется к Успеновке и Темировке. Здесь нам катастрофически не хватает сил для обороны, по этой причине наступление на Волчанском направлении, о нем мы поговорим потом, затормозится, от туда придется снять несколько бригад, что скорее всего уже сделано.

Нужно отметить, что в этот раз противник смог держать более менее в тайне данную операцию, но не смог скрыть ее полностью (иначе бы я об этом даже не подозревал). Это заслуга не Драпатого, а Сырского, при котором это наступление и началось.

Цели довольно простые и не меняются уже месяцы: Взять под контроль трассу Успеновка - Верхняя Терса, для усложнения снабжения группировки ВС РФ, наступающей на Орехов с востока, а так же отвлечение внимания от Волчанска на это направление.

#РусскийЧеловек2

«ТРЕБА ЗАЧИСТИТИ УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ ВІД ВОРОЖОЇ ПРИСУТНОСТІ». ВІЙСЬКОВИЙ АНАЛІТИК ПРО СИТУАЦІЮ В БЕРДЯНСЬКУ ТА НА ФРОНТІ

Тенденція щоденних атак на окупантів у Бердянську триватиме. Військовий аналітик, колишній речник Генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов розповів в інтерв’ю «Бердянськ 24», що ЗСУ зосереджені передусім на знищенні російської логістики. Про бавовну та блекаути на ТОТ, мирні перемовини та російську мобілізацію читайте в матеріалі.

«Ворогу бракує ресурсів»

Немає сталої логістики – немає сталого постачання ресурсів, пояснює Селезньов. За його словами, без ресурсів на полі боя ворог стає безпорадним.

«Він неспроможний реалізовувати весь комплекс завдань, які пов’язані з його атаками на визначених рубежах і позиціях. Очевидно, що зараз буксування російського наступу на півдні Запорізької області обумовлено тим, що ворогу реально бракує ресурсів. Це досягається, в першу чергу, тими самими мідлстрайками».

Він зазначив, що звільнення Олександра Сирського та призначення на посаду Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-майора Михайла Дропатого дає надію на більш активне та масштабне використання БПЛА.

«Півтора-два роки тому левова частина ворожих втрат, до 90%, – це результат ефективної роботи українських артилерійських підрозділів, наших гарммашин. Зараз рівень ворожих втрат досягає позначки 65% саме завдяки дроновим системам. Зважаючи на те, що генерал Драпатий є прихильником впровадження у повсякденну бойову діяльність саме дронових систем, є надія, що цей концепт буде реалізовуватися більш масштабно. З одного боку це буде призводити до більш масштабних втрат ворога, а з іншого ми маємо можливість зберегти життя та здоров’я наших воїнів».

Також він розповів, що на так званій трасі «Новоросія» ЗСУ знищують до сотні окупаційних автомобілів. Загалом нею користуються до семи тисяч вантажівок, з яких близько трьох тисяч військова техніка. Селезньов заявив, що ЗСУ «бачать» набагато далі цієї траси. Одним з підтверджень є блокування Бердянського торгівельного порту, який окупанти раніше використовували зокрема для експорту зібраного на ТОТ зерна.

«Контроль акваторії Бердянського порту за допомогою дронів або ракет буквально зводить нанівець усі намагання ворога масштабно переміщувати ресурси для забезпечення всім необхідним російського угруповання на півдні. Відповідно, чим більше ми матимемо можливості для повноцінного контролю над будь-якими перевезеннями в акваторії, тим менше ворог матимемо можливості та ресурсів для забезпечення своїх штурмових підрозділів, які діють на півдні нашої країни», – зауважив аналітик.

Утримання ТОТ для росії дорожчає

Крім логістики окупантів, українські війська б’ють по енергетиці. Селезньов зазначив, що незручності, які через це терплять жителі ТОТ, зокрема бердянці, тимчасові.

«Нам треба зачистити українську землю від ворожої присутності. Що стосується можливості ворога мати альтернативні джерела енергозабезпечення, то окупанти ці джерела мають, але вони надзвичайно дорогі. Ворог змушений використовувати генератори на бензині чи дизпаливі. Це значно дорожче та викликає більше проблем з експлуатації такої інфраструктури. Ресурси ворога не безмежні, технічний ресурс не безмежний». Колишній речник Генштабу зауважив, що з часом не виключає так званих «непопулярних» рішень російського командування на півдні Запорізької області. Він додав, що утримання окупованих територій стає дорожчим, однак швидкого звільнення чекати не слід.

«За нинішніх умов ворог відчуває брак достатньої кількості ресурсів: енергетичних, паливних. Тобто проблеми у ворога є. Тому я залишаюсь прихильником того, що не дарма наш президент говорить, що є ймовірність на кінець листопада цього року змусити Путіна вийти на перемовний трек щодо мирних ініціатив. Єдиний прийнятний для нас формат – це замороження по лінії бойових дій і перемовини щодо пошуку певних компромісів, зокрема територіальних», – повідомив військовий аналітик.

Селезньов наголосив, що варто у будь-який спосіб залишати тимчасово окуповану територію. Зокрема щоб не потрапити під мобілізацію до лав російської армії.

Лебедина пісня Сирського

🫡Заступником головкома вже працює і офіційно може стати Сергій Собко — критик Сирського, однодумець Драпатого, незручний правдоруб і генерал нового зразка.

Призначення Михайла Драпатого головкомом ЗСУ — шанс зламати управлінську систему Олександра Сирського, але разом з посадою він успадковує і всі її проблеми — дефіцит людей, залежність від західної допомоги та чисельну перевагу Росії.

В Україні та країнах-партнерах Києва розглядають призначення Драпатого як розрив з епохою Сирського. Критики останнього кажуть, що за його командування було пригнічення ініціатив і просування лояльних по службі замість професіоналів.

❓Що змінять у ЗСУ за нового головкома — на цю тему пише стипендіатка Європейського інституту політики (EPIK) Леся Бідочко в швейцарській Neue Zürcher Zeitung. LIGA.net переповідає матеріал коротко.

Фото: EPA / OLEKSANDR KLYMENKO

@liganet

Замір настроїв у суспільстві. Свіжа соціологія від Socis.

Як оцінити ефективність царя: 55% він неефективний 41% ефективний

Рейтинг наших головних проблем: 1. Топ-корупція 49% 2. Постійні обстріли 45% 3. Збідніння 39% 4. Свавільна бусифікація 30% 5. Провали влади 25%

Найбільші помилки влади: 1. Мародерство, розкрадання 60% 2. Провал підготовки до війни 33% 3. Помилкові кадрові рішення 29% 4. Усунення Федорова 26% 5. Зловживання владою 25% 6. Цензура і приховування правди 24%

Чому цар усунув Федорова: 27% бо був конфлікт зі Сирським 24% на царя тиснув картель і вимагав усунути Федорова 18% бо Федоров ставав популярним

Нинішній рівень корупції: 90% тотальний 7% середній 1% низький

Хто несе відповідальність за пограбунок: 57% цар 49% парламент 44% антикорупційні органи 44% уряд 33% самі люди

Ситуація розвивається в якому напрямку: 56% у неправильному 36% у правильному

Як змінилась ситуація за останній рік: 56% погіршилась 32% без змін 9% покращилась

Найбільш вірогідний сценарій закінчення війни: 35% заморозка (втрата територій по лінії фронту) 21% війна триватиме 15% будуть кордони-1991 12% визнання Донбасу і Криму російськими

Висновки на поверхні:

1. На думку підданих, цар неефективний і є уособленням мародерських розкрадань, перетворивши країну в тотально корумповану, цензуровану і росієподібну.

2. Суспільна згода на втрату територій як єдину робочу умову закінчення війни вже навіть ніким не обговорюється.

3. Опція «кордони-1991» набирає заледве 15%.

4. Вже пішов 2-й рік, як рейтинг наших основних викликів очолює не війна, а топ-корупція.

☑️ БФ "Спільнота Стерненка" відомого на всю країну вбивці, викрадача людей та "дахувальника наркоточок" Сергія Стерненка потрапила у черговий скандал

У фонді офіційно працевлаштована дружина Стерненка — Наталія Усатенко. Вона нібито отримує у фонді заробітну плату у розмірі 103,9 тис. грн на місяць.

Водночас на офіційному сайті фонду зазначено, що донати на військову допомогу не використовуються для виплати зарплат чи покриття операційних витрат, а такі витрати мають фінансуватися окремими внесками на діяльність фонду.

Саме тому оприлюднена інформація викликала додаткові запитання щодо структури фінансування та джерел виплати заробітної плати.

Нагадаємо, що при цьому сам Сергій пересувається на шикарному броньованому люксовому позашляховику в супроводі численної охорони.

Ми вже звертали увагу, що за 2023 рік, без урахування ФОП, він тільки податками сплатив 3,5 млн грн. Доходи від монетизації YouTube навряд чи могли забезпечити такі суми, та закликала отримати офіційні пояснення щодо джерел цих доходів.

До речі про фонд: ніхто не бачив результатів його аудиту.

Як ви пам'ятає, Стерненко долучився до кампанії проти Сирського на користь Федорова, хоча раніше сам підтримував Сирського (особливо, коли його намагалися мобілізувати).

Окреме питання до Держфінмоніторингу — чи вивчали там рух коштів по криптогаманцям фонду та особистим гаманцям Стерненкого, його дружини та родичів?

💬 ABleaks_bot 💕 Долучитись