Я́ шукаю на землі куточок.
------------------
Я шукаю на землі куточок тихий,
Де б не знати більше смутків і тривог,
Де минають стороною злидні й лихо,
І де стеляться багато так доріг.
Обійшла, здається, вже доріг чимало,
Все надіялась знайти оазу ту,
Де б душа від ран важких відпочивала,
І не бачила довкола гіркоту.
Де немає ні розлук, ані прощання,
Де не плачуть від зажури небеса,
Де зникає біль і розчарування,
І цвіте навколо радісна краса.
Там, де сльози не туманять мої очі,
Де від болю не стискаються серця,
Де тривога не приходить серед ночі,
Й не приносить сумну вістку без кінця.
Але скільки б не шукала я по світу,
Заглядаючи в далекі сторони, —
Тут тривогами і болем дні сповиті,
Й на шматочки рвуться сни і спогади .
На землі такого затишку немає,
Тут у кожного свій хрест і свій тягар.
Час летить, і за собою забирає,
Залишаючи в душі печалі жар.
Цей омріяний куточок — тільки в Бога,
Там, у висі, де сіяють небеса.
Там закінчиться тяжка моя дорога,
І настане вічна, неземна краса.
Тільки там, у Господа, немає горя,
Ні розлук, ні бід, ні сліз, ані страждань.
Там душа, мов тихе і спокійне море,
Дочекається здійснення всіх бажань.
Оля Снігурук.
@virsh_online
