💸 Аліменти з «нульовою» зарплатою: Верховний Суд пояснив, як рахувати борг
Чи може працівник офіційно залишатися на роботі, не отримувати зарплату — і водночас сплачувати аліменти так, ніби його дохід становить 0,01 грн?
Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2026 року у справі № 205/1384/21 відповів: ні, такий підхід не відповідає закону, якщо йдеться про працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.
⚖️ Що сталося?
З батька стягували аліменти на дитину — 1/4 усіх видів доходу щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У березні 2022 року чоловік за власною заявою пішов у відпустку без збереження зарплати на період дії воєнного стану.
Тобто формально він залишався працівником підприємства, але заробітної плати не отримував.
І тут виникла проблема 👇
Спочатку державний виконавець рахував заборгованість, виходячи з доходу 14 479 грн на місяць.
А згодом змінив підхід і визначив дохід боржника як 0,01 грн. ❌ Стягувачка з цим не погодилася та звернулася до суду.
🔎 «Немає зарплати» ≠ «немає аліментного боргу»
На думку стягувачки, якщо чоловік фактично не отримував доходу, державний виконавець мав застосувати правила статті 195 Сімейного кодексу України.
А вони передбачають: якщо платник не працював на час виникнення заборгованості, борг визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.
У цій справі різниця була суттєвою.
За мінімальним гарантованим розміром аліментів виходило близько 1 416 грн на місяць, тоді як розрахунок із середньої зарплати для даної місцевості давав близько 3 620 грн.
👨⚖️ Що сказав Верховний Суд?
ВС звернув увагу на принципову річ: сам факт збереження трудових відносин ще не означає, що особа отримує заробіток.
Під час відпустки без збереження заробітної плати зарплата працівнику не нараховується і не виплачується.
Отже, якщо аліменти визначені саме як частка від заробітку (доходу), а фактичного доходу немає, не можна механічно вважати, що дохід боржника дорівнює умовним 0,01 грн.
👉 У такому випадку заборгованість має визначатися із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.
👶 Інтереси дитини — у центрі
Верховний Суд фактично виходив із того, що відсутність заробітку не повинна перетворюватися на спосіб уникнення належного утримання дитини.
Саме тому при визначенні заборгованості потрібно враховувати не лише формальний статус працівника, а й реальну ситуацію:
🔹 трудові відносини зберігаються;
🔹 зарплата фактично не нараховується і не виплачується;
🔹 особа перебуває у відпустці без збереження зарплати;
🔹 аліменти визначені як частка від доходу.
За таких обставин орієнтиром для розрахунку боргу є середня заробітна плата працівника для відповідної місцевості.
🏛 Чим завершилася справа?
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд.
Тобто ВС не просто вирішив конкретний спір, а звернув увагу на важливий підхід до роботи державного виконавця.
📌 Головне
«Я офіційно працюю, але зарплату не отримую» — не означає, що аліменти можна рахувати від нульового доходу.
Якщо платник аліментів перебуває у відпустці без збереження заробітної плати та фактично не отримує доходу, заборгованість за аліментами, визначеними у частці від заробітку, має розраховуватися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.
Інакше формальна відсутність зарплати фактично може стати способом зменшити утримання дитини — а саме цього підходу Верховний Суд не підтримав.
БЛОГ ПРАВА | ПІДПИСАТИСЬ