🏦 НБУ підвищив облікову ставку до 15,5%: навіщо це потрібно і що буде далі
Національний банк підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%. Причина — інфляція виявилася стійкішою, ніж очікувалося, а ризики подальшого зростання цін посилилися.
У червні загальна інфляція сповільнилася до 7,2% річних, але це сталося переважно завдяки дешевшим сирим продуктам харчування. Водночас базова інфляція, яка краще показує довгостроковий ціновий тиск, навпаки зросла до 8,1%. Бізнес дедалі більше витрачає на логістику, зарплати та енергоресурси, а потім закладає ці витрати в ціни.
НБУ очікує, що в другому півріччі інфляція знову прискориться. За підсумками 2026 року споживчі ціни можуть зрости на 10%, а базова інфляція — на 9,2%. Причини — збільшення бюджетних видатків, подальше зростання зарплат, подорожчання пального та наслідки попереднього послаблення гривні.
Підвищення ставки має зробити гривневі депозити й облігації привабливішими, знизити попит на валюту та стримати інфляційні очікування. Простими словами, НБУ намагається переконати людей і бізнес не тікати з гривні та не закладати постійне зростання цін у свої рішення.
Водночас Нацбанк визнає: швидкого повернення до низької інфляції не буде. У 2027 році вона може сповільнитися до 6,9%, а цілі у 5% — досягти лише наприкінці 2028 року. Допомогти мають менший бюджетний дефіцит, слабший тиск на ринку праці, кращі врожаї, стабілізація енергетики та жорсткіша монетарна політика.
Економіка при цьому зростає дуже повільно. У другому кварталі реальний ВВП збільшився лише на 0,8% у річному вимірі. Головні перешкоди — російські удари по енергетиці, портах, логістиці та підприємствах. Водночас більші бюджетні видатки, локалізація виробництва зброї в Україні та кращий урожай мають підтримати економічну активність у другому півріччі. НБУ підвищив прогноз зростання ВВП у 2026 році до 1,8%, а у 2027–2028 роках очікує близько 3% щороку.
Важливу роль відіграватиме зовнішня допомога. У 2026 році Україна може отримати близько $54 млрд прямої бюджетної підтримки. Цього має вистачити, щоб профінансувати дефіцит бюджету без друку грошей.
Окремо НБУ звертає увагу на Ukraine Support Loan. Частина цих коштів піде не на закупівлю готової зброї за кордоном, а на виробництво в Україні. Це означає більше замовлень для українських підприємств, робочих місць і податків. Водночас зростатиме імпорт комплектуючих, а отже — і попит на валюту.
Через великі зовнішні надходження міжнародні резерви, за прогнозом НБУ, можуть зрости майже до $70 млрд наприкінці року. Проте Нацбанку доведеться активніше продавати валюту, щоб задовольняти попит імпортерів і водночас утримувати ринок стабільним.
Головні ризики залишаються воєнними. Подальші руйнування портів, логістики, енергетики та виробництва можуть одночасно гальмувати економіку й піднімати ціни. Додатковий тиск створюватимуть нові оборонні видатки, дефіцит працівників, зростання зарплат і можливі перебої з міжнародним фінансуванням.
Є й зовнішній ризик — нове загострення на Близькому Сході. Воно вже підштовхнуло ціни на нафту вгору. Для України це означає дорожче пальне, більші витрати бізнесу та додаткові доходи Росії від експорту енергоносіїв.
НБУ вважає, що підвищення ставки не зупинить кредитування, яке зараз зростає більш ніж на 30% на рік. Банки мають багато ліквідності, конкурують за надійних клієнтів, а значну частину позик підтримують державні та міжнародні програми.
Регулятор також попереджає: якщо ціновий тиск не ослабне, ставку можуть підвищити ще раз. Повернення до зниження ставки наразі очікується не раніше другого кварталу 2027 року.
Рішення НБУ — це спроба втримати баланс між двома поганими сценаріями: не допустити нового стрибка інфляції та девальваційних очікувань, але водночас не задушити й без того слабке економічне зростання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
