Я витратила останні 800 грн — дитячих грошей — на секонд. Це не була геніальна бізнес-ідея, це був момент, коли або пробуєш, або залишаєшся там, де є. І найцікавіше — мені не було страшно.
Було чітке відчуття: я впораюсь, у мене просто немає іншого варіанту.
Я тягала величезні пакети з одягом у маршрутках, купувала речі по 2–5 грн і продавала по 30–100. Гроші з’являлись і так само швидко зникали — я їх не зберігала, я їх витрачала. Але разом із цим росло інше — впевненість, що я можу більше💪
І ще один момент, про який мало хто говорить. Багато хто думає, що якщо дівчина гарна — за неї все роблять чоловіки. У моєму випадку — ні. Все, що в мене є, я будувала сама. Рішення, ризики, помилки, відповідальність — усе було на мені.
Перші продажі пішли добре. Основний потік був через ВКонтакті, і тоді здавалось, що система працює. Є товар — є клієнти — є гроші.
Потім ВК заборонили.
І в один момент канал, який давав продажі, просто зник.
Блок ВКонтакте — і ти ніби залишаєшся без підлоги під ногами.💔💔
Те, що працювало вчора, сьогодні більше не існує.
І знову питання: що далі?
Ми почали шукати нові шляхи і вирішили заходити через сайт. Вклали гроші, час, енергію… і нічого не сталося. Повна тиша. Ніхто не купує, ніхто не заходить. І це той момент, коли ти робиш максимум, а у відповідь — нуль. Я сиділа і не розуміла, що роблю не так.
2 місяці в депресії , потім взяла себе в руки і почала продавати через інстаграм . Все почало знову налагоджуватись. Я брала з кожним разом більші об'єми , перейшла з секонду на стоковий одяг. В мене з'явилась команда .
Але потім знову халепа — затопило товар на складі. Збитки на величезну сумму і повне небажання орендодавця нести відповідальність😢😢 Я стояла серед коробок і відчувала не просто розпач — це був тихий внутрішній крик, коли навіть плакати вже немає сил "Щоб не плакати , я сміялась") І саме тоді з’являється найнебезпечніша думка: а може це кінець?
Але я не здавалась. Не тому що було легко, а тому що я не могла собі цього дозволити. В мене були діти, в мене були цілі, і десь дуже глибоко — розуміння, що поки я жива, я ще не програла. Я сказала собі просту річ: “Я жива — значить, у мене вийде”, і почала знову.
Без ілюзій, без рожевих окулярів, без надії на “якось воно буде”. З чітким розумінням, що бізнес — це не про красиву картинку, а про те, як ти встаєш після моментів, коли всередині вже нічого не залишилось.
Сьогодні мій бізнес працює в Україні, Польщі і виходить на інші країни Європи. І головне, що я зрозуміла за цей час: проблема не в тому, де знайти товар. Проблема - обрати той, який реально продається.
Ми перебрали тони речей, які “виглядають нормально”, але не дають результату. І навчилися знаходити ті, що створюють обіг, гроші і ріст. Саме тому зараз ми не продаємо “що є”, а підбираємо товар під задачу: для старту, для онлайн-продажів, для магазинів і шоурумів, під конкретний бюджет і ціль.
І якщо ти зараз на етапі, де не розумієш, з чого почати або як вирости далі, можливо справа не в тобі - можливо ти просто ще не працюєш з правильним товаром.
Якщо відгукнулось — напиши мені 👉@markova_engi, підкажу, з чого краще почати саме у твоїй ситуації.
