TopicPOW exchangeSeptember 2026

POW exchange — September 2026

What Telegram channels wrote about POW exchange in September 2026: 158 posts from 124 channels, collected automatically from public Telegram channels.

158 posts·124 channels

More posts — page 3

158 posts total

❗️Каждый десятый российский военнопленный — иностранец. В украинском плену находятся граждане 55 стран

«Хочу жить» сообщает, что в распоряжении проекта находятся имена почти 29 тысяч иностранцев, которые подписали контракты с ВС РФ начиная с 2022 года. Утверждается, что за первые девять месяцев текущего года в плен к украинцам попало больше иностранцев, чем за весь 2025 год. Среди них — граждане Аргентины, Панамы, Парагвая, Перу, Гондураса и других государств.

Как писал The Insider, Россия вербует на войну жителей Африки с помощью пропаганды, продвигаемой через специально созданную «Африканскую инициативу», а также заманивает людей на фронт обманом, обещая работу в гражданском секторе.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон пожалкував, що Україна публічно заявила про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Він назвав це порушенням домовленості про нерозголошення. Напередодні про це оголосив Володимир Зеленський на Генасамблеї ООН.

Sep 25, 05:20 AMMore from @abesnews

РФ вербує громадян понад 47 країн для війни проти України — Зеленський

За словами президента Володимира Зеленського, йой зокрема про жителів Гани, Непалу, Таджикистану, Індії, Ємену, Кенії, Зімбабве, Куби, Білорусі, Судану, Південної Африки та інших.

«І час від часу ми отримуємо запити щодо повернення конкретних військовополонених додому. А на відео з наших дронів ми також бачимо, як на полі бою гинуть люди, які не є росіянами. Люди з ваших країн – із 47 країн, – які опинилися в Росії через обман і хитрощі», — сказав президент.

Детальніше — на сайті.

🤝 підписатися ▪️ підтримати

Sep 24, 04:46 PMMore from @gwaramedia

Сегодня – День освобождения Гостагаевской.

И мы расскажем об освободителях станицы и об одном неизвестном ранее эпизоде тех дней.

Несколько дней шли бои на подступах. Неприятель серьезно укрепил промежуточный рубеж Семибратские курганы – река Чекон – прилегающие к Гостагаевской высоты. 22-23 сентября наши части 56-й армии безуспешно штурмовали этот рубеж, и только в результате ночной атаки, начавшейся в 00 часов 24 сентября, им удалось вклиниться прорвать вражескую оборону.

По различным документам освобождение Гостагаевской началось в 5-6 часов утра, а было завершено в 7-9 часов утра 24 сентября.

Но и в следующие двое суток фронт проходил еще недалеко от станицы. В боях за ее освобождение погибли 139 солдат и офицеров РККА.

Кстати, во время этих боев произошел один очень интересный эпизод, который даже нашел отражение в армейском донесении.

23 марта северо-восточнее Гостагаевской на наши позиции выехал автомобиль, в котором было 18 солдат одного из транспортных батальонов Туркестанского легиона СС. Это подразделение было сформировано из военнопленных красноармейцев, жителей Средней Азии. И значительная часть солдат легиона пошли на услужение к немцам только, чтобы не погибнуть в лагерях для военнопленных. Поэтому нередкими были случаи, когда они при первой возможности переходили на нашу сторону. Так произошло и в этот раз.

Удивительно, как 18 человек смогли сесть в один, даже грузовой автомобиль, и как он смог проскочить серьезные немецкие позиции. В общем, прямо как в «Судьбе человека» Шолохова. К сожалению, мы не знаем дальнейшей судьбы. Но они, что называется, успели совершить свой поступок, потому что 29 сентября 1943 года Гитлер приказал вывести туркестанские части с Восточного фронта как неблагонадежные и перебросить их во Францию.

Но вернемся к нашим освободителям.

Краевед Александр Колотнеча установил сотни имен воинов-освободителей станицы и проследил их боевой путь. Среди них - майор Степан Чумадуров.

Выходец из крестьянской семьи, уроженец Орловской губернии, Степан Андреевич был кадровым военным. На службу его призвали еще в ноябре 1934-го в Баку.

С середины июля 1941 года он находился на передовой, командовал пулеметным взводом и 13 августа под Великими Луками получил первое ранение.

Зачем был начальником штаба батальона на Западном фронте Участвовал в боях на Волоколамском направлении.

Попал в окружение. Принял на себя командование батальоном и сумел вывести к своим оставшийся личный состав. Более того, вынес раненого комбата.

В одном из последующих боев Чумадуров возглавил контратаку, увлекая бойцов за собой, отбил оставленный рубеж, лично уничтожив из автомата 20 гитлеровцев. 18 ноября 1941-го он получил второе ранение.

Далее сражался на Западном и Закавказском фронте.

Из боевой характеристики на майора Чумадурова С.А., датированной 1943 годом: «Инициативный, требователен к себе и подчиненным, точно и своевременно выполняет приказы командования, в сложной боевой обстановке показал себя с наилучшей стороны. Тактически подготовлен хорошо».

С июля 1943 года стал начальником разведки 383-й шахтерской стрелковой дивизии. Участвовал в прорыве гитлеровской «Голубой линии».

Степан Андреевич погиб на рассвете 25 сентября 1943 года в районе Красной Балки, вблизи станицы Гостагаевской.

Похоронили Чумадурова сначала в одиночной могиле с обелиском, в станичном парке. В 1973 году перезахоронили в братскую могилу. Фамилия была выбита на одной из граней стелы, венчающей могилу.

Мы помним.

На фото – Степан Чумадуров, карта освобождения Гостагаевской, Мемориал освободителям станицы в центральном парке.

Sep 24, 02:12 PMMore from @anaparetro

🌟Лукашенко предлагает провести серьезную ревизию отношений Беларуси и Пакистана

🌟 Рыженков: санкции и войны усугубляют климатическую ситуацию на планете

🌟 Без срока давности. В Германии расследуется дело 105-летнего бывшего охранника лагеря военнопленных в Зенне

🌟 МВД: подростковая преступность в Беларуси снизилась на 13% в период летних каникул

🌟 В Беларуси выберут лучший детский лагерь

🌟 18-летний житель Речицы перевёл мошенникам деньги с карты матери ради продвижения в компьютерной игре

Sep 24, 01:10 PMMore from @mnpmnpz

«Клинические шизофреники — военнопленные из будущего», — пишет Ланд в своей киберготике. Здесь закономерно всплывает архаичный миф об Иванушке-дурачке, который неведомыми, алогичными методами добивается невозможных результатов. Если снять иронично-игривый слой с мифологемы «дурака», обнажается устрашающий паттерн прорыва эдипальных, фаллических и прочих фашиствующих конструкций. Существует ли для дурака законодательная вертикаль? Непрогнозируемые шизо-потоки машин по определению не являются реактивной силой, однако Делёз, Гваттари и Ланд парадоксальным образом наделяют их агентностью тотального сопротивления.

Здесь необходимо препарировать феномен космополитизма. Сегодня часто звучит манифест: «По своему самоощущению я — космополит, человек, чей дом — планета Земля». При всем философском неприятии традиционализма, невозможно отрицать обоснованность его критики в адрес этого явления. Космополит, лишенный корней и места, ставящий во главу угла абсолютную адаптивность, структурно ничем не отличается от концептуального Дурака или Шизика. Его пластичность делает его идеальным конформистом, чья природа перманентно мутирует под давлением среды.

Этот конформизм можно проиллюстрировать через смену климатических режимов. Долгое время я ставил летнюю пору выше остальных: теплое солнце заставляет бутон раскрываться, тянуться к источнику энергии, выдавая максимальную селективную продуктивность. С теплом, при необходимости, бороться проще, чем с холодом, чьим итогом при неудачном стечении обстоятельств становится ампутация или умерщвление. Но избыток этой принудительной селекции превращается в смердящий фон. Беспощадная солярная экономика не дает скрыться от своего влияния: краткосрочный ночной холодок не спасает от всеобъемлющей дневной духоты, где сам воздух начинает гнить от переизбытка жизни. Эта властная звезда отступает лишь на пару часов, требуя непрерывного роста.

А что же осень? Осень — это пора легитимного сдвига. Градус снижается, дистанции увеличиваются, а организму больше не нужно работать на износ, отчаянно охлаждая перегретую машину. Осеннее окружение демонстрирует свою текучесть, вопя о заброшенном вдаль проекте круговорота, в котором увядание — лишь необходимая промежуточная точка на прямой. Адаптивный интерфейс космополита сменяем вместе с сезонами, а его конформизм мутирует вслед за ним.

Вычурный, искрящийся агент Делёза и Ланда — это тот же номадический космополит, но лишенный даже этого адаптивного интерфейса. Система долго шла к тому, чтобы породить Шизика, Дурака и Космополита. Их кажущаяся, на первый взгляд, освободительная непрогнозируемость оборачивается идеальным триггером для эволюции того собирательного онтологического диктатора, которого целесообразнее называть Институцией Захвата. Бессознательный антагонизм Шизо ложится на пути этой Институции лишь хрупкой веточкой — не преградой, а очередным стимулом для обновления алгоритмов и ретерриториализации собственного влияния.

Важно отметить, что субъект Ланда радикальнее субъекта Делёза и Гваттари, но для Институции он от этого не становится смертельной угрозой. Анархизм, шизоанализ, ризома — можно ли вообще эксплуатировать эти инструменты для подлинного освобождения от демиургических структур и Институций Захвата? Очевидно, что нам предстоит концептуальная работа длиною в поколения только для того, чтобы заставить проявиться те невидимые руки, которые все это время направляли наше иллюзорное сопротивление.

И когда эти структуры окончательно обнажатся, единственным рабочим протоколом станет не очередной номадический побег, а методичная проработка Рождения Суверена. Подлинная задача эпистемологического каннибализма заключается не в уклонении от Институции Захвата, а в том, чтобы вырезать пульсирующее сердце Демиурга и, ассимилировав его код, развернуть свой собственный, суверенный Аппарат Захвата.

Sep 24, 10:59 AMMore from @bezrusmysly

Хотим поделиться с вами хорошей новостью – в команде общественного движения “Наш выход” пополнение. Знакомьтесь – Даша Авдеева!

Даше 28 лет. Она родилась в Республике Хакасия, Россия. После окончания школы поступила в медицинский техникум в Красноярском крае, где получила специальность «медицинская сестра». Несколько лет работала по профессии.

Как Даша попала в Украину и почему присоединилась к движению «Наш выход»? Какие у неё впечатления после первого визита в лагерь и общения с военнопленными? Смотрите в нашем видео на YouTube.

Немецкий унтер-офицер и советский солдат. Кадр сделан 22 сентября 1939 года на Тереспольском укреплении Брестской крепости. Слева — польские военнопленные в временной лагерной зоне.

Первый Исторический

Как появились первые отряды янычар?

Впервые Гази Эврен (сам византиец по происхождению) превратил в воинов-рабов византийских солдат, взятых в Ипсале, к югу от Эдирне. В последующие годы, если количество военнопленных было недостаточным, агенты султана просто приобретали на рынке молодых рабов, чтобы воспитывать из них бойцов. Сильный, многочисленный янычарский корпус создавали в XIV веке первые османские султаны Орхан и Мурад I. Первые янычарские орты (батальоны) возникли в качестве дополнения к пехоте. Возможно, они были присоединены к султанскому «охотничьему ведомству».

Янычарское регулярное пехотное войско состояло у султанов на жалованье. Набирали солдат из числа рабов − пленных христиан, захваченных турками во время набегов на Балканы. К концу 15-го столетия при султанах Мураде II (1421-1451) и Мехмеде II (1451-1481) янычар стали набирать исключительно из христианских подданных османского государства, следуя системе девширме. Мальчиков обучали не только военному искусству, но и основам ислама, тюркского уклада жизни.

Sep 23, 04:51 AMMore from @cezzarium

Обвинения в «финансировании терроризма» за «звезды» в Telegram, 7 и 9,5 лет колонии строго режима за попытки уехать в Украину и вступить в ВСУ

На прошлой неделе проект «Поддержка политзаключенных. Мемориал» признал политзаключенными 14 человек. Вы можете поддержать их, написав им письма. Адреса — по ссылкам, вшитым в имена ✍️

🔒 Жительницу Феодосии в оккупированном Крыму Раису Сероглазому приговорили к 5,5 годам колонии из-за комментария в соцсетях, в котором она якобы призвала к ракетно-бомбовым ударам по военным объектам РФ на территории полуострова.

🔒 Жителя Тюмени Михаила Антоновича обвинили в «финансировании терроризма» из-за того, что он якобы купил «звезды» в Telegram примерно на 300 рублей. А затем поставил их под несколькими постами в каналах, в которых появлялись посты с призывами донатить ВСУ. Его аккаунт был привязан к российскому абонентскому номеру сотовой связи. Михаилу грозит пожизненное лишение свободы.

🔒 19-летнюю уроженку Иркутска Ольгу Мишанину приговорили к 7 годам колонии общего режима. В ее телефоне силовики якобы нашли анкету на вступление в «некую террористическую организацию», документы о выезде и «обращение в украинское дипломатическое учреждение по вопросу заключения контракта с ВСУ». Кроме Ольги по тем же статьям обвинен и ее отец Дмитрий Мишанин.

🔒 Уроженец Узбекистана, житель оккупированного Крыма Руслан Усеинов оставил в Telegram три комментария, в которых, по утверждению следствия, призывал нанести ракетные удары по территории РФ, в том числе по Москве и Санкт-Петербургу. Его приговорили к 6,5 годам колонии.

🔒 Жителя Кировска Федора Берестенко приговорили к 12 годам колонии строгого режима и штрафу в 100 тысяч рублей по делу об «организации террористической организации».

🔒 Выпускника Томского политехнического института Михаила Айда приговорили к 14 годам колонии строгого режима за выражение в мессенджерах поддержки Легиону «Свобода России», призывы вступать в Легион и записываться на его курсы по управлению БПЛА.

🔒 Пенсионерку из оккупированного Токмака Запорожской области Наталью Надеину приговорили к 12 годам колонии. Ее обвинили в 39 денежных переводах на общую сумму 60 454 рубля, которые она сделала со своей украинской пенсии и «негативном отношении к представителям российских государственных органов власти».

🔒 20-летнего жителя Краснодара Кирилла Денисенко приговорили к 9,5 годам лишения свободы. Его задержали в августе 2025 года, когда он пытался пешком через лес перейти границу в Брянской области, якобы чтобы пойти воевать на стороне Украины.

🔒 Уроженца Полтавской области, жителя Воронежа Сергея Деревянко приговорили к 12 годам колонии строгого режима. Предпринимателя задержали в аэропорту Внуково в июле прошлого года, подвергли «карусельным» арестам и изъяли 4 тысячи рублей, которые затем интерпретировали, как «денежные средства, направленные на финансирование против интересов безопасности России».

🔒 Военнопленных из Украины приговорили к разным срокам заключения за службу в полку «Азов». Александра Урена приговорили к 19 годам, а 47-летнего Андрея Попия — к 21 году лишения свободы в колонии строгого режима. Местонахождение и сроки заключения Владимира Кузнецова из Полтавы, Андрея Прытова из Кременчуга и 35-летнего Михаила Пушко неизвестны.

▶️ Проект ПЗК «Мемориал» обратился к Павлу Дурову с открытым письмом из-за уголовных дел против россиян за платные реакции Telegram Stars. Правозащитники призвали сделать такие реакции анонимными по умолчанию и скрыть данные об их прежних отправителях: сейчас ФСБ использует открытые списки пользователей как доказательство «финансирования терроризма».

#пзк #политзаключенные

Если вы находитесь или бываете в России, комментирование и репост наших публикаций могут быть связаны для вас с рисками. Более подробными рекомендациями по безопасности мы делились здесь.

🕊🇺🇦 Обмін полоненими — це завжди простір надії для родин безвісти зниклих

Кожна новина про черговий етап переговорів відгукується в серці питанням: "А раптом серед них — наш?"

Координаційний штаб наголошує: переговори щодо повернення охоплюють не лише офіційно підтверджених бранців. Туди входять і військовослужбовці зі статусом "зниклий безвісти", а також ті, чий полон встановлено українською стороною з інших джерел, попри відсутність підтвердження від росії через МКЧХ.

Поки доля людини не встановлена остаточно — кожне ім’я залишається в роботі. Сьогодні, коли ми знову чуємо про можливі наступні етапи повернення, уся країна затамувала подих. Особливо чекаємо на захисників, які перебувають у неволі ще з 2022 року.

🙏🏻 Тримаємо кулаки за кожного й кожну. За тих, про кого сьогодні ще немає остаточної відповіді. Бо шанс є. Поки немає відповіді — ми чекаємо своїх.

🇺🇦 24 ОМБр імені короля Данила | 💬 ЧАТ

Sep 22, 12:32 PMMore from @ombr24

Без срока давности. Такое нельзя забыть...

В с. Михайловка возле Белгорода на камышитовом заводе до начала Великой Отечественной войны перерабатывали камыш для производственных нужд. Когда же в город пришли нацисты, завод стал камерой для гибели.

5 февраля 1942 года фашисты убили 2 тысячи мирных граждан, 90 из которых – жители Белгорода. Это были в основном старики, подростки, женщины с детьми, тяжело раненные военнопленные. Нелюди отбирали людей партиями, раздевали и убивали в сараях завода. После чего облили трупы керосином и подожгли. Дым от пожара стоял 2 дня. Через две недели обгоревшие трупы засыпали землей.   Сегодня на месте этого гитлеровского зверства в Белгороде расположена часовня Казанской иконы Божией Матери и Памятный крест о трагедии на Камышитовом заводе. #безсрокадавности

Sep 22, 05:11 AMMore from @pobeda75

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга разом із Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе взяв участь у відкритті нового офісу Ради Європи в Нью-Йорку.

💬 “Сьогодні Страсбург стає ближчим до Нью-Йорка. Рада Європи вже допомогла перетворити принципи Статуту ООН на практичні механізми притягнення до відповідальності – від Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України до міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування шкоди, завданої російською агресією.

Архітектура притягнення до відповідальності вже створена. Наступний крок – її реалізація. Нам потрібні широка міжнародна підтримка, достатні ресурси та конкретні рішення, щоб забезпечити реальну дієвість цих механізмів. Притягнення до відповідальності має бути невід’ємною складовою всеосяжного та сталого миру”, – зазначив Андрій Сибіга.

Глава МЗС в рамках заходу з відкриття Офісу провів переговори з Генеральним секретарем Аленом Берсе. Співрозмовники скоординували подальші кроки для забезпечення ефективного запуску Спеціального трибуналу та обговорили практичну реалізацію механізмів притягнення до відповідальності. Андрій Сибіга наголосив, що наступний рік має стати роком, коли створену нами правову архітектуру буде втілено в конкретні дії.

💬 “Я також порушив питання систематичного застосування Росією катувань проти українських військовополонених і цивільних осіб та нашої роботи із забезпечення притягнення винних до відповідальності за ці злочини. Ми готуємо подальші міжнародно-правові кроки та розраховуємо на подальшу активну участь Ради Європи”, – зауважив очільник українського зовнішньополітичного відомства.

Міністр також зазначив, що ще одним нагальним питанням є Чорне море, адже російські атаки та спроби блокувати морські маршрути становлять екзистенційну загрозу для України та серйозну загрозу глобальній продовольчій безпеці. Він підкреслив, що необхідно відновити безпечне та безперешкодне судноплавство.

💬 “Відкриття цього Офісу створює прямий міст між правовою експертизою Страсбурга та глобальним охопленням ООН. Сильна багатостороння взаємодія та повага до міжнародного права потребують інституцій, здатних перетворювати принципи на реальні наслідки. Завдяки цій новій присутності в Нью-Йорку ми стали ще на крок ближчими до забезпечення притягнення Росії до відповідальності за її агресію та злочини,” – зауважив Андрій Сибіга.

Sep 21, 10:06 PMMore from @ukraine_mfa

Наказание, обернувшееся позором для палачей: как советские пленницы восстали в Равенсбрюке

В женском концлагере Равенсбрюк, где смерть считалась обыденностью, советские военнопленные устроили то, чего нацисты не могли предвидеть. Нацистские концлагеря стали местом, откуда мало кто выходил живым. По сведениям Российского военно-исторического общества, через них прошло свыше восемнадцати миллионов человек, и более одиннадцати миллионов были уничтожены. Узников морили голодом, заставляли работать до изнеможения, проводили над ними эксперименты, а ослабевших и людей неугодных национальностей массово убивали. Все злодеяния нацистов времен Второй мировой войны невозможно перечислить.

Особенно тяжёлая участь выпала на долю красноармейцев. Советская сторона не признала Гаагскую конвенцию 1907 года и не вошла в Женевскую конвенцию о военнопленных. Нацисты, подписавшие оба соглашения, сочли это достаточным основанием, чтобы не соблюдать по отношению к пленным из Красной армии никаких правил. На Нюрнбергском процессе начальник штаба Верховного командования сухопутных войск вермахта Франц Гальдер зачитал высказывание Гитлера: раз русские не признают Гаагскую конвенцию, то и обращаться с их военнопленными следует вне её решений. Подобная позиция противоречила Статье 82 Конвенции об обращении с военнопленными.

Многие пленные не выдерживали испытаний. Кто-то переходил на сторону врага, вступая в РОА под командованием Власова, чтобы воевать против своих. Но были и те, кто даже в неволе сохранял стойкость и отказывался подчиняться.

После падения Севастополя в 1942 году в немецкий плен попали около трёхсот советских женщин-военнослужащих: санитарок, врачей и медсестёр. В феврале 1943 года нацисты собрали в лагере примерно шестьсот женщин и отправили их на Запад, намереваясь заставить трудиться на военной промышленности. Однако пленницы воспротивились. Среди них была преподаватель истории Одесского пединститута Евгения Лазаревна Клемм. Пользуясь уважением среди товарищей по несчастью, она заявила, что они военнопленные и не будут работать на военных заводах.

Такой ответ не устроил немцев. Женщин избили, а затем отправили в Равенсбрюк — крупнейший женский концлагерь, располагавшийся в девяноста километрах севернее Берлина. Через его ворота прошло сто тридцать тысяч женщин. В лагере постоянно гибли от истощения и непосильного труда. Дважды в неделю нацисты отбирали тех, кто подлежал уничтожению. Всего там погибло, по разным оценкам, от пятидесяти до девяноста тысяч человек.

Двадцать седьмого февраля 1943 года в Равенсбрюк прибыли 536 советских женщин-военнопленных. Сломить их не удалось. Однажды апрельским утром советские женщины отказались выполнять очередной приказ лагерного начальства. Об этом сохранились воспоминания узницы-немки Шарлотты Мюллер. Пленницы решили воспользоваться моментом и показать врагам, что те ничего не добились. Другие заключённые, услышав шум, выбежали из бараков. Фашисты растерялись. Наказание обернулось демонстрацией силы духа. Остальные узники воспрянули духом, увидев, что нацистскому режиму можно и нужно сопротивляться.

Когда Красная Армия стала приближаться к лагерю в 1945 году, немцы организовали эвакуацию. Двадцать седьмого апреля двадцать тысяч узников погнали на запад. В лагере осталось лишь три с половиной тысячи ослабевших женщин и детей. Тридцатого апреля Красная Армия освободила Равенсбрюк. Было спасено около трёх тысяч женщин. Большинство тех, кого эвакуировали, добрались до немецкого лагеря Мальхов, который вскоре также был освобождён советскими войсками.

В 1946–1948 годах в Гамбурге прошла серия судебных процессов над нацистскими преступниками — надзирателями и служащими Равенсбрюка. Шестнадцать человек получили смертные приговоры. Некоторым нацистам удалось избежать наказания. В 1973 году США выдали Германии бывшую надзирательницу подлагеря Равенсбрюка Гентин Гермину Браунштайнер, которую заключённые прозвали «Топчущая кобыла». Её признали виновной в убийстве восьмидесяти человек, соучастии в убийстве ста двух детей и содействии в смерти тысячи человек. Браунштайнер приговорили к

Sep 21, 01:36 PMMore from @history_data

В неділю, 20 вересня, миколаївці в черговий раз вийшли на акцію-нагадування про військовополонених і безвісти зниклих

Учасники акції — родичі військових та активісти — вийшли на вулиці з державною символікою та тематичними плакатами, щоб вкотре привернути увагу суспільства до болючої проблеми.

За даними представниці Нацполіції Алли Ткаченко, до ініціативи приєдналося близько сотні містян.

Більше фото 👉ТУТ

Sep 21, 06:19 AMMore from @vestinikolaev

Родини зниклих безвісти мають знати: куди звертатися і хто допоможе

РП «Блокпост» спільно з ГПО «Егіда-Запоріжжя» провели зустріч з представниками Біленківської громади. Мета - інформування родин зниклих безвісти та військовополонених про актуальні питання пошуку.

До заходу долучили представників профільних державних структур.

Під час зустрічі фахівці розповіли про алгоритм пошуку зниклих, реєстрацію звернень, ДНК-зразки, кримінальні провадження та можливості отримання правової допомоги.

Головний спеціаліст відділу розкриття злочинів минулих років карного розшуку ГУНП в Запорізькій області Олена Орєшкіна пояснила, що мають робити родини після отримання сповіщення про зникнення людини. Пошукові дії розпочинають військова частина та поліція. Надалі родина реєструє інформацію у Національному інформаційному бюро, Координаційному штабі та СБУ. «Ми їм допомагаємо всюди реєструватися, тому що вони знаходяться в дуже емоційному, важкому стані, а там дуже ретельно треба зареєструвати, щоб всі могли знати інформацію про те, що ця людина зникла», - зазначила Олена Орєшкіна.

Керівниця ГПО «Егіда-Запоріжжя» Антоніна Шостак наголосила, що родини мають знати про доступні механізми підтримки: «Для нас важливо, щоб люди, які перебувають в громадах, розуміли, що є безоплатна допомога різних структур і що держава готова підтримати, допомогти і роз'яснити».

В.о. директора КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» Біленківської громади Анастасія Кравченко подякувала організаторам за можливість говорити про проблему відкрито: «Ми дуже дякуємо за те, що збираєте нас, всіх матерів, родичів, знайомих, щоб не мовчати, а говорити про цю проблему».

Окремо учасників зустрічі попередили про шахраїв, які намагаються скористатися вразливістю родин зниклих безвісти та військовополонених.

Такі заходи дають родинам перевірену інформацію та допомагають зрозуміти, куди звертатися і які кроки робити далі.

🇺🇦🇱🇹🇹🇼 Проєкт фінансується Литвою та Тайванем через Фонд Литви з розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги. #Užsienio_reikalų_ministerija #LTAID #Veteranrehabilitation #РеабілітаційнийПростірБлокпост #Блокпост #Checkpoint #Ветерани #Maidanchyk_Checkpoint #Майданчик_Блокпост

У Миколаєві провели кулінарний майстер-клас для дітей полонених та зниклих безвісти захисників

У кафе «FUN PROSTIR» відбувся захід для дітей військовослужбовців, організований ГО «Захист Держави» та Регіональним консультаційним центром Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за підтримки МКЧХ.

Діти власноруч готували піцу, опановуючи всі етапи кулінарного процесу. До того ж мали можливість поспілкуватися з однолітками та провести час у теплій, дружній атмосфері.

Організатори наголошують, що метою зустрічі було не лише навчання, а й психологічна підтримка та створення простору для спілкування.

Протягом заходу з дітьми працювала фахова психологиня, а волонтери допомагали учасникам у приготуванні страв.

Як зауважила керівниця Миколаївського районного осередку ГО «Захист Держави» Ольга Степанова, такі ініціативи є важливою частиною підтримки родин захисників, що допомагає дітям відчути турботу та єдність.

Sep 20, 07:19 AMMore from @vestinikolaev

Наші партнери у Великій Британії спільно з Посольством України в Лондоні готують публічну інсталяцію «Листи, які ніколи не надійшли» на підтримку українських військовополонених.

Voices of Captives («Голоси полонених») — це міжнародна громадська ініціатива та марафон на підтримку українських військовополонених і цивільних заручників, незаконно утримуваних росією.

Ми збираємо справжні листи родин до своїх рідних, які перебувають у полоні. Це можуть бути листи, які ви писали раніше, або слова, які ви хотіли б сказати своїй близькій людині сьогодні.

Це можливість дати міжнародній аудиторії почути не статистику, а живі голоси українських родин, які роками чекають своїх близьких із полону.

📌 Заповнити форму та передати лист: Google-форма «Листи, які ніколи не надійшли»⁠

https://forms.gle/QGPpZ3SEyn3VF1Gq9

Особисті дані, імена, адреси та інша інформація, яка може ідентифікувати людину, не будуть публікуватися без вашої окремої згоди.

⏰ Дедлайн — 23 вересня. У нас лише три дні.

Будь ласка, долучайтеся та поширте форму серед інших родин полонених.

Нехай слова, які не змогли дійти до наших рідних у полоні, почує світ.

Voices of Captives

Sep 20, 06:59 AMMore from @orlovdmytroen

🇺🇸 ЗАКОН ГРЕМА: ЧИ ДОПОМОЖЕ ВІН УКРАЇНСЬКИМ ПОЛОНЕНИМ ТА ЗНИКЛИМ БЕЗВІСТИ?

18 вересня 2026 року президент США підписав Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

Більшість повідомлень про цей закон стосуються нових санкцій проти Росії та можливості запровадження високих тарифів щодо держав, які продовжують купувати російські енергоносії.

Але для родин українських військовослужбовців є інша, значно менш обговорювана частина закону. У ньому прямо згадуються насильницькі зникнення та незаконне утримання громадян України.

Серйозними порушеннями прав людини, за причетність до яких можуть застосовуватися санкції, закон називає, серед іншого: — примусове переміщення; — насильницькі зникнення (enforced disappearances); — незаконне утримання (unjust detainment); — катування.

Чому це важливо? Адвокатське об'єднання "Ангелін та Партнери" постійно стикається зі справами, коли український військовослужбовець офіційно має статус зниклого безвісти, але існують свідчення побратимів, відеозаписи, інформація звільнених полонених або інші дані про те, що людина могла потрапити в полон.

При цьому ворог не підтверджує перебування людини в полоні, а родина місяцями або роками не знає, де вона знаходиться.

За певних обставин така ситуація може мати ознаки насильницького зникнення або незаконного утримання.

І тепер ці порушення прямо включені до американського санкційного законодавства щодо Росії.

Що це дає родині конкретного зниклого військовослужбовця? Важливо не створювати завищених очікувань. Новий закон не означає автоматичного встановлення місця перебування зниклого, не створює процедури його автоматичного визнання військовополоненим і не зобов'язує Росію провести обмін.

Але він створює ще один міжнародний механізм відповідальності, який наше Адвокатське об'єднання буде напряму задіювати в роботі.

Якщо вдається встановити російський підрозділ, посадових осіб, командування, місце утримання або інших осіб, причетних до незаконного утримання чи приховування інформації про долю українця, такі відомості можуть мати значення для питання про застосування персональних санкцій США.

Тому наша робота відсьогодні буде ще більш різноманітною, а відтак, дієвішою.

З питань, пов'язаних зі зниклими безвісти та військовополоненими, звертайтесь на гарячу лінію Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери" за телефонами: 066 053 11 39; 068 053 11 39 Пн-пт З 10.00 до 18.00

Неожиданные места, в которых философы работали над своими книгами

→ Философа легко представить за письменным столом, среди книг и тишины. Однако история философии знает куда более странные рабочие кабинеты, например, тюрьму, окопы, горные хижины и даже Голливуд.

Фронт Первой мировой — Людвиг Витгенштейн В 1914 году Витгенштейн добровольцем ушёл в австро-венгерскую армию и продолжал философские записи во время службы на фронте. Именно в годы войны появились заметки и черновики будущего «Логико-философского трактата». В ноябре 1918 года Витгенштейн попал в итальянский плен и провёл следующие девять месяцев в лагере для военнопленных.

Новая Зеландия — Карл Поппер В 1937 году Поппер уехал из Европы преподавать философию в Крайстчерче и оставался в Новой Зеландии всю Вторую мировую войну. После аншлюса Австрии в 1938 году он переключился на политическую философию и именно там написал «Открытое общество и его врагов», опубликованное в 1945-м.

Café de Flore в Париже — Жан-Поль Сартр Во время немецкой оккупации Café de Flore фактически превратилось для Сартра и Симоны де Бовуар в рабочий кабинет. Они приходили сюда утром, писали несколько часов, возвращались после обеда и оставались до вечера. Сам Сартр вспоминал: «мы были там как дома».

Горная хижина — Мартин Хайдеггер В феврале 1926 года Хайдеггер собрал рукописи и уехал в свою небольшую хижину в Тодтнауберге. Там, в горах Шварцвальда, он написал первые 175 страниц «Бытия и времени» — книгу от него к тому моменту буквально требовал университет: отсутствие крупной публикации мешало академическому повышению.

Тюремная камера в ожидании казни — Боэций Один из важнейших философских текстов Средневековья появился в заключении. Боэций, прежде занимавший один из высших постов при дворе Теодориха, был обвинён в измене, заключён в тюрьму и перед казнью написал диалог, в котором к узнику приходит сама Философия.

Фашистская тюрьма — Антонио Грамши В 1926 году режим Муссолини арестовал Грамши, а два года спустя его приговорили более чем к двадцати годам заключения. В тюрьме Тури ему разрешили читать и писать. Поэтому он начал писать первую из тетрадей, из которых позднее возникли около трёх тысяч страниц размышлений о гегемонии, культуре, интеллектуалах и политике.

Военный лагерь — Марк Аврелий Свои знаменитые записи Марк Аврелий, вероятнее всего, вёл во время военных кампаний в Центральной Европе примерно в 171–175 годах. Получается, одна из главных книг стоицизма рождалась во время походов императора против германских племён — среди переездов и лагерной жизни.

Лос-Анджелес — Адорно и Хоркхаймер Одна из самых подробных критик массовой культуры создавалась буквально по соседству с Голливудом. Адорно и Хоркхаймер, бежавшие от нацизма, работали над «Диалектикой Просвещения» в калифорнийской эмиграции, текст был написан в 1939–1944 годах.

Sep 19, 09:02 AMMore from @vchistina

🎬 Dizi Adı: Fly High Butterfly (Fly, Butterflies / Salon De Nabi)

🎞 Bölüm Sayısı: 16

🎭 Tür: Yaşam (Slice of Life), Dram, Romantik, Komedi

🌍 Yayın Tarihi: 19 Eylül 2026 (CUMARTESİ-PAZAR)

📽 Konusu: Dizi, "Fly High Butterfly" adlı kuaför salonunda çalışan kuaförlerin ve stajyerlerin hayatlarını konu alıyor. Müşterilerine sadece saç kesimi ve imaj değişimi sunmakla kalmayıp, onların içsel yaralarını sararak kendilerini sevmelerini sağlayan bir ekibin hikayesini anlatır. İnsanların kendilerini birer "kelebek" gibi dönüştürme ve parlama çabalarını sıcak bir dille ele alır.

🎦 İZLEMEK İÇİN TIKLAYIN

Sep 18, 06:21 PMMore from @koredizilerim

У суботу, 19 вересня, у Кременчуці містян запрошують долучитися до акції-нагадування про українських захисників, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти

Акція розпочнеться о 09:00 у сквері Бабаєва, біля фонтану.

Її мета — нагадати про тих, кого продовжують чекати вдома, та підтримати їхніх рідних.

У Кременчуці такі акції проводять щосуботи. Рідні військовополонених та зниклих безвісти виходять на них, щоб нагадувати містянам про захисників та підтримувати одне одного.

ТФ ⁃ 🚀Підписатись ⁃ Надіслати новину/фото/відео ⁃ Реклама

📍 Чернігів, Чернігівська область

Пошук зниклих безвісти, перевірка інформації про можливий полон, ДНК-ідентифікація, використання біометричних даних та взаємодія зі слідчими — ключові питання, які обговорили з родинами зниклих безвісти та полонених військовослужбовців Чернігова.

15 вересня на запрошення ГО «Ветеранська спільнота України «Серцевір» відбулася зустріч із родинами зниклих безвісти та полонених військовослужбовців Чернігова. До участі в зустрічі долучилася представник Уповноваженого в Чернігівській області. ⠀ До зустрічі також долучилися представники Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Чернігівського НДЕКЦ МВС України за напрямком проведення ДНК-експертиз, Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області, Міжнародного Комітету Червоного Хреста та ГО «ВСУ «Серцевір». ⠀ 🔹 Пошук та перевірка інформації ⠀ Родини порушили питання пошуку зниклих безвісти, актуальних шляхів перевірки інформації про можливе перебування військовослужбовців у полоні та способів передачі листів військовополоненим. ⠀ Також обговорили проведення ДНК-експертиз та ідентифікацію загиблих Захисників, використання біометричних даних, комунікацію зі слідчими та військовими частинами, інформаційну гігієну і способи уникнення шахрайства. ⠀ 🔹 «Впізнання за татуюванням», «Кабінет слідчого» та «Кабінет СМЕ» ⠀ Родинам надали інформацію про проєкти, реалізовані у поточному році з ініціативи Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та роз’яснили порядок роботи сервісу «Впізнання за татуюванням», функціоналів «Кабінет слідчого» і «Кабінет СМЕ».

Оскільки мета цих проєктів — сприяти підвищенню ефективності процесів ідентифікації тіл та останків загиблих Захисників, родинам рекомендовано перевірити та за потреби оновити інформацію про своїх рідних, яка наявна в державних структурах, що здійснюють розшук. ⠀ Йдеться, зокрема, про опис зовнішності, особливі ознаки, фотографії, предмети, які військовослужбовець носив або якими користувався на постійній основі, а також відомі родині обставини зникнення Захисника. ⠀ 🔹 Комунікація зі слідчим ⠀ Окрему увагу приділили комунікації родин зі слідчими Національної поліції України, можливості зміни підслідності у здійсненні досудового розслідування, ознайомленню з матеріалами кримінальних проваджень та контролю за проведенням необхідних слідчих дій. ⠀ Родинам наголосили на важливості надавати перевагу письмовому спілкуванню зі слідчим, зокрема шляхом подання письмових клопотань про вчинення слідчих дій відповідно до статті 220 Кримінального процесуального кодексу України та їх подальшого розгляду. ⠀ 🔹 Перегляд інформації про невпізнані тіла

Родинам детально роз’яснили роботу оновленого механізму перегляду інформації про невпізнані тіла через «Кабінет слідчого», зокрема порядок доступу до фото- та описових матеріалів щодо невстановлених тіл у межах кримінальних проваджень. ⠀ Цей механізм дозволяє пришвидшити процес ідентифікації загиблих Захисників та забезпечує оперативну взаємодію родин зі слідчими поліції. ⠀ Для отримання інформації щодо можливості перегляду «Кабінету слідчого» та попереднього запису на огляд родинам необхідно звернутися до Спеціалізованого центру з розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин при ГУНП в Чернігівській області: 📞 +38 (063) 967-01-06 ⠀ Після зустрічі родини мали можливість окремо поспілкуватися з представниками державних органів та структур щодо індивідуальних питань. Окремі ситуації взяті на контроль. ⠀ 📞 Для отримання додаткових роз’яснень та комунікації: ⠀ Катерина Смуригіна Представник Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова в Чернігівській області 📞 +38 (067) 596-50-11

🔹Підписатися | Facebook

🇺🇦🇬🇧 Чи може Home Office оцінювати ситуацію в Україні у 2026 році, спираючись на дані 2024 року?

Саме це питання стало одним із головних під час моєї зустрічі з Randhir Gayan Wanigasekara з UNHCR UK - Агентства ООН у справах біженців, куди мене запросили як представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Великій Британії.

Причина цілком практична. Під час розгляду справ українців Home Office використовує CPIN - Country Policy and Information Notes. Ці документи допомагають оцінювати безпекову та гуманітарну ситуацію в Україні, зокрема можливість внутрішнього переміщення в інший регіон.

Актуальний Security Situation CPIN базується переважно на інформації, зібраній до жовтня 2024 року, а Humanitarian Situation CPIN датований січнем 2025 року. Водночас у 2026 році географія атак змінилася: ракети та дрони вражають міста, розташовані далеко від лінії фронту.

І тут виникає важливе питання для конкретної справи.

Якщо людині фактично кажуть: «Ви можете переїхати до іншої частини України», оцінка має охоплювати значно більше, ніж лише відстань до фронту.

Де людина житиме? Чи має там сім’ю? Чи доступне необхідне лікування? Який її вік і стан здоров’я? Чи є інвалідність, діти або інші обставини, що свідчать про вразливість? Якою є актуальна ситуація з безпекою та інфраструктурою саме зараз?

Саме індивідуальна оцінка внутрішнього переміщення була однією з тем, які ми обговорювали з UNHCR.

Окрема частина зустрічі стосувалася людей, для яких питання захисту є особливо гострим: українців з окупованих і зруйнованих територій, людей з інвалідністю та складними медичними потребами, військовополонених, незаконно утримуваних цивільних, а також українських дітей, депортованих або примусово переміщених з окупованих територій. Офіс Омбудсмана задокументував 20 610 таких випадків щодо дітей.

Говорили й про іншу проблему, яка стає дедалі актуальнішою: що далі для українців, які вже понад чотири роки живуть у Великій Британії?

Люди працюють, будують кар’єру та бізнес, діти роками навчаються у британських школах. Водночас UPE залишається тимчасовою схемою. Для сімей питання вже звучить ширше, ніж чергове продовження статусу: їм потрібно розуміти, як планувати житло, освіту, роботу та життя на наступні роки.

Тому для мене важливо, щоб результатом зустрічі стала конкретна співпраця. Ми обговорили можливість прямого діалогу між UNHCR UK, Home Office CPIT та Офісом українського Омбудсмана, щоб актуальні перевірені дані з України могли враховуватися під час оцінки справ українців у Великій Британії.

Бо за кожним таким рішенням стоїть конкретна людина. І оцінювати її ситуацію у 2026 році потрібно за реаліями 2026 року - з урахуванням того, де її дім, що відбувається в цьому регіоні та які обставини має саме ця сім’я.