🚪 Притча про втрачену роботу
В одному містечку чоловік багато років працював брамником. Іншого ремесла не знав і навіть не вмів читати та писати.
Одного дня змінився власник закладу. Новий керівник попросив усіх працівників заповнювати письмові звіти.
— Я не зможу, — зізнався брамник. — Я не вмію писати.
— Тоді, на жаль, ти більше не можеш тут працювати.
Чоловік пішов додому розгублений. Згадав лише, що інколи лагодив меблі, але хороші інструменти можна було купити тільки в сусідньому місті. Він поїхав по них.
Побачивши його покупки, сусід попросив наступного разу привезти такі самі й для нього. Потім попросив ще хтось.
Чоловік подумав: якщо стільки людей потребують інструментів, чому б не почати їх продавати?
Минали роки. Маленька справа перетворилася на великий бізнес. Якось у банку йому дали документ на підпис.
— Прочитайте ось тут, — сказав працівник.
— Я не вмію читати.
Банкір здивувався:
— Ви створили такий бізнес, не вміючи читати? Уявляєте, ким би ви стали, якби вміли?
Чоловік усміхнувся:
— Уявляю. Я й досі був би брамником.
➡️ Дай відповіді на питання:
❓ Які твої здібності або ресурси могли залишитися непоміченими лише тому, що ти досі їх не потребував/ла?
❓ Чи є зараз у твоєму житті «закриті двері», біля яких ти продовжуєш стояти замість того, щоб подивитися навколо?
❓ Яка нова можливість може ховатися в ситуації, яку сьогодні ти називаєш невдачею?
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі