❓ Фейсконтроль та дрес-код в закладах – це законно❓
Чи законно обмежувати чи відмовляти в обслуговуванні певній категорії громадян?
Питання з двох сторін - з позиції клієнта та з позиції надавача послуг - виглядає по-різному.
Тому цікаво знати позицію закону в цьому питанні.
✅ Часто в рекламних оголошеннях вказується, що в закладі діє «дрес-код» та «фейсконтроль».
👇
Тобто відвідувач має відповідати певним вимогам, які ставить адміністрація закладу (форма одягу, поведінка, перелік речей, які необхідно чи заборонено мати при собі...).
✅ 👉 Давайте розбиратися.
Зазвичай такими обмеженнями "козиряють" заклади, які надають публічні послуги (харчування, розважальні та ін.).
👇
Щоб скористатися такими послугами, заклади пропонують вам свої умови їх отримання.
👇
Така інформація, як правило, зазначається у рекламних вивісках - послуга, час її надання, вартість та ін.
За своєю природою це є пропозицією укласти публічний договір.
✅ Відповідно до закону публічним є договір, в якому одна сторона пропонує свої товари (роботи, послуги) та зобов'язана здійснювати продаж запропонованого кожному, хто до неї звернеться.
Публічна угода не обов'язково повинна укладатися в письмовій формі.
👇
Якщо ви прийняли пропозицію (наприклад, купили вхідний квиток або сіли за столик у кафе) - вважається, що ви погодилися на умови публічного договору, а сам договір є таким, який укладений в усній формі.
✅ ❗️ Важливе.
👇
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
❗️Підприємець не має права надавати перевагу одному споживачеві перед іншим щодо укладання публічного договору, та не має права відмовитися від укладання публічного договору за наявності у нього можливостей надання товарів (робіт, послуг).
✅ ❓Невже нікому ніколи відмовляти не можна❓ Можна.
Ті, хто надає публічні послуги, можуть встановлювати певні вимоги (правила), за умови дотримання яких вони можуть укласти публічний договір.
Наприклад, обмеження входу до ресторану може містити вимогу форми одягу (заборона спортивного одягу або виключно чорно-біла кольорова гама).
‼️ Дуже важливо.
👇
Такі обмеження мають бути встановлені саме для всіх відвідувачів та не можуть застосовуватися вибірково.
Це ключовий момент - застосування однакових вимог для всіх.
✅ ❓Тобто можна написати будь-які вимоги і це буде законно❓Ні, не буде.
Щось пригадуємо, що в Конституції є про права, свободи і рівність...
❗️Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, інвалідності, політичних чи релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження...
Тобто публічний договір не може мати обмежень, які порушували б законодавство України.
👇
Наприклад, адміністрація закладу не може встановлювати правила відповідно до яких до закладу можуть бути допущені лише особи певної національності чи кольору шкіри.
❗️Навіть якщо такі обмеження зазначено у публічній пропозиції (рекламному оголошенні) - вони будуть незаконними.
✅ Нюанс 🙂
Не суперечить вимогам законодавства попередження про те, що до закладу не пускають осіб у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
✅ Висновок.
Вимоги щодо «дрес-коду» та «фейсконтролю» можуть бути правомірними, якщо вони встановлені для всіх без виключення відвідувачів закладу, інформація про них розміщена в доступному місці, і якщо при цьому такі вимоги не мають дискримінаційного характеру відповідно до законодавство України.
Що робити у разі порушень?
Звісно, в нашій країні пропозиція йти в суд сприймається як посил вслід за російським кораблем, але іншої відповіді немає - якщо права порушені, то можна звернутися за захистом до суду. Відповідна практика в судах є, рішення приймаються, хоча суми зазвичай не великі.
.
🦋 Тримаємо курс на пізнання ))
☕️ Підтримати канал / пригостити кавою
Є питання чи потрібна допомога?
Звертайтеся особисто @YasyaSvitlychna
👉 Чат для обговорень
👉Посилання на цей канал для друзів
👉 Посилання на YouTube-канал
