👆Громадяни, які отримали статус тимчасового захисту до моменту набрання чинності новим Рішенням, зберігають свій статус у повному обсязі. Національні органи ЄС не мають права вимагати від них надання жодних військово-облікових документів чи довідок про легальність виїзду з України.
Особи, які в’їхали до ЄС та встигли офіційно подати заяву на отримання захисту до моменту набрання чинності новими правилами, але через бюрократичні затримки ще не отримали картку резидента, звільняються від обов’язку надавати ВОД. Їхні справи мають бути завершені за старими, спрощеними правилами.
Приклад із практики: Роз’яснення Єврокомісії містять чіткий приклад для ілюстрації цього принципу:
Якщо 22-річний український юнак отримав статус тимчасового захисту в ЄС, цей статус залишається за ним і продовжує діяти надалі. Коли у майбутньому йому виповниться, наприклад, 25 років (або інший вік, який за українським законодавством робить його військовозобов’язаним та обмежує право на виїзд), європейські органи не мають права перевіряти його статус або позбавляти захисту на тій підставі, що його особисті обставини змінилися і тепер він підлягає мобілізації на батьківщині.
Проблема «короткострокових візитів» до України та ризик втрати статусу
Однією з найнебезпечніших зон юридичного ризику для українців є тимчасові поїздки додому (наприклад, для відвідин родичів, оформлення документів чи лікування).
Директива про тимчасовий захист дозволяє громадянам здійснювати добровільні короткострокові поїздки в Україну. Проте порядок оформлення таких подорожей регламентований.
Бенефіціар зобов’язаний офіційно повідомити міграційні органи приймаючої країни ЄС про свій тимчасовий виїзд в Україну.
Якщо у державі-члені запроваджено процедуру повідомлення про тривалу відсутність або регулярного звітування, а особа не повідомила про свій виїзд до України або не виконала встановлений обов’язок звітування, компетентні органи можуть дійти висновку, що особа фактично повернулася до України. У такому разі держава-член може вжити відповідних адміністративних заходів, зокрема зняти особу з реєстрації та скасувати її посвідку на проживання.
Водночас це не означає автоматичного анулювання статусу лише через сам факт поїздки до України. Конкретний порядок, допустимий строк відсутності, необхідність попереднього повідомлення та наслідки тривалої відсутності визначаються законодавством і адміністративними процедурами відповідної держави-члена. І Комісія прямо додає, що держави-члени не повинні встановлювати необґрунтовано короткі строки відсутності або необґрунтовані обов’язки звітування, які призводили б до припинення статусу.
Наслідки для повторного в’їзду в ЄС:
Якщо статус особи було анульовано через тривалу відсутність, і згодом вона вирішить знову повернутися до Європейського Союзу, для неї весь процес отримання тимчасового захисту починається спочатку (from the beginning).
Це означає, що під час нового перетину кордону така особа автоматично вважатиметься новим заявником і буде зобов’язана в повному обсязі надати докази того, що вона легально виїхала з України з дотриманням військового обов’язку (тобто показати виїзний штамп або дійсний ВОД/Резерв+ із відстрочкою). Якщо заявник не зможе надати достатніх доказів, передбачених процедурою перевірки, він може не відповідати критеріям для отримання тимчасового захисту.
Правила переїзду між країнами
Ще одна поширена ситуація — коли українець, який отримав тимчасовий захист в одній країні ЄС (наприклад, у Польщі), вирішує переїхати та подати заяву на отримання статусу в іншій країні.
За загальними правилами, наявність посвідки на проживання дає право на вільне пересування країнами ЄС протягом 90 днів у 180-денний період. Проте спроба офіційно змінити країну реєстрації захисту тепер підпадає під обмеження.
Єврокомісія зазначає: з метою запобігання зловживанням та з урахуванням того, що країни не мають єдиної технічної бази для миттєвої перевірки причин відмов у сусідніх державах, будь-яка особа, яка звертається за тимчасовим захистом у другій країні, зобов’язана в повному обсязі надати докази легального виїзду з України відповідно до нових військових критеріїв.
Тобто переїзд до іншої країни ЄС автоматично прирівнює вас до «нового заявника» у питанні перевірки військового статусу. Якщо ви не зможете підтвердити виконання військового обов’язку на вимогу органів нової країни, вам відмовлять у реєстрації, а ваш попередній статус у першій країні може бути анульований через переїзд.
Замість підсумків
Ті українці, які встигли оформити тимчасовий захист до введення нових правил, перебувають у безпеці — закон не вимагає від них ретроактивного надання військових документів.
Мобільний застосунок та офіційні електронні витяги з реєстру «Оберіг» визнані ЄС належними документами другого рівня верифікації. Проте критично важливою є повнота інформації у них та наявність належно оформленого перекладу.
Будь-яка тривала поїздка додому, яка призвела до зняття з реєстрації в ЄС, тепер означає автоматичну необхідність проходити повну військову перевірку при спробі повернутися до Європи.